
Особливості хірургічного лікування пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання
Author(s) -
Іvan Kopolovets,
M. Frankovichova,
Péter Berek,
M Kubíková,
П. О. Болдіжар,
V. V. Rusyn
Publication year - 2017
Publication title -
špitalʹna hìrurgìâ
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-4533
pISSN - 1681-2778
DOI - 10.11603/2414-4533.2017.2.7707
Subject(s) - medicine
Мета роботи: систематизувати показання та розробити алгоритм відбору пацієнтів із синдромом підключично-хребтового обкрадання для хірургічного лікування.Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 19 хворих із синдромом підключично-хребтового обкрадання (СПХО). Всіх хворих було прооперовано тільки після вичерпаних можливостей ендоваскулярної реваскуляризації. Артеріальну реконструкцію виконували під загальним знеболюванням в умовах інтраопераційного нейромоніторингу за допомогою транскраніальної оксиметрії. При виборі артеріальної реконструкції надавали перевагу транспозиції підключичної артерії до загальної сонної артерії (9 пацієнтів, 47,4 %). Окрім транспозиції, 5 пацієнтам (26,3 %) виконували сонно-підключичне шунтування, 4 пацієнтам (21,1 %) сонно-сонне шунтування, одному пацієнту (5,3 %) протезування брахіоцефального стовбура.Результати досліджень та їх обговорення. В обстежуваній групі переважали пацієнти з І (36,8%) та ІІ (31,6%) ступенем ішемії верхньої кінцівки. До групи з І ступенем входили 4 пацієнти (21,1 %), у яких запланована імплантація стентграфту із закриттям гирла лівої ЗагСА. ІV ступінь ішемії верхньої кінцівки спостерігали у двох пацієнтів (10,5 %). У ранньому післяопераційному періоді в одного пацієнта (5,3 %) після сонно-сонного шунтування розвинувся ішемічний інсульт. Один хворий помер (5,3 %) – після сонно-сонного шунтування та імплантації стентграфту. Тактика лікування хворих із СПХО залежить не тільки від виду СПХО, стану прохідності гомо- та контрлатеральних судин, які кровопостачають головний мозок, але і від типу порушення мозкового кровообігу.