ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОЗ-АСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ

Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні генітального ендометріозу. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 114 жінок віком від 21 до 40 років з ендометріоз-асоційованим безпліддям. Пацієнтки з ендометріоз-асоційованим безпліддям були поділені на підгрупи: 1а – з монолатеральними ендометріоїдними кістами; 1b – з білатеральними ендометріоїдними кістами; 2a – без рецидивних кіст у раніше прооперованому яєчнику; 2b – з моно- або білатеральними кістами у раніше прооперованому яєчнику. До всіх пацієнток застосовували довгий протокол стимуляції з агоніст-ГнРГ. Оцінку аспірованих ооцитів проводили після денудації, перед процедурою ICSI. Результати дослідження та їх обговорення. Найнижчу кількість фолікулів зафіксовано у пацієнток 2а і 2b груп, вона була вірогідно менша від результатів 1a (на 92,9 %) і 1b (на 78,6 %) груп. При аспірації отримували достовірно меншу кількість ооцитів у всіх дослідних групах стосовно групи порівняння. Кількість запліднених яйцеклітин була найвищою у групі порівняння, зокрема, вона перевищувала дані 1а і 1b груп на 25,0 % відповідно, 2а і 2b груп – на 200,0 %. У пацієнток із безпліддям на фоні ендометріозу вихід бластоцист був вірогідно меншим у 1b, 2а і 2b групах стосовно даних групи порівняння. Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям вказує на низьку її ефективність у пацієнток із кістектомією в анамнезі стосовно жінок із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Встановлено найнижчу кількість досягнутих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні кістектомії.