ПРЕКОНЦЕПЦІЙНИЙ ВІДБІР ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Мета дослідження – оптимізувати сучасні погляди на методи діагностики вагітних жінок групи високого ризику розвитку пізнього гестозу. Прееклампсія (ПЕ) продовжує залишатися актуальною медико-соціальною проблемою, оскільки це широко розповсюджена патологія з високим ризиком ускладнень. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, у світовій структурі материнської смертності впродовж останніх десяти років прееклампсія стабільно посідає 3-тє місце після кровотеч і сепсису. Стосовно патогенезу гестозу хоч і залишається велика кількість нез’ясованих причин, основні його положення є визначеними. Визнано, що центральною патогенетичною ланкою є генералізована дисфункція ендотелію. Враховуючи багатофакторний вплив на процеси ангіогенезу при вагітності, динамічність цих змін, а також принцип «вадного кола», який проявляється при ПЕ, вчені провели дослідження концентрації sFlt-1 та його головного антагоніста – плацентарного фактора роста PlGF, а також їх співвідношення у вагітних із різним ступенем тяжкості ПЕ та супутніми ускладненнями. У світовій медичній практиці можна знайти безліч публікацій, присвячених можливостям прогнозування розвитку ПЕ взагалі, а також тяжких її форм. Серед останніх – інсулінорезистентність та порушення ліпідного обміну, генетичний поліморфізм генів, що визначають функцію ендотеліальної NO-синтетази, артеріовенозний показник (співвідношення пульсаційного індексу грудного відділу аорти та пульсаційного індексу нижньої порожнистої вени), підвищений сироватковий вміст сечової кислоти в першому триместрі вагітності. Відсутність ефективних методів профілактики ПЕ різко зменшує цінність всіх прогностичних тестів. Висновок. Відсутність ефективних методів профілактики ПЕ різко зменшує цінність всіх прогностичних тестів, тому важливим є вивчення питання сучасних  методів діагностики пізнього гестозу з метою профілактування даної патології.