
СТАН ЛІКВОРНИХ ПРОСТОРІВ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ.
Author(s) -
T. К. Mavropulo,
I. Yu. Arkhipova,
Kian-Ti Yu
Publication year - 2015
Publication title -
aktualʹnì pitannâ pedìatrìï, akušerstva ta gìnekologìï
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-301X
pISSN - 2411-4944
DOI - 10.11603/24116-4944.2015.1.4667
Subject(s) - chemistry
Ультразвукове дослідження є одним з найбільш поширених методів, які використовуються для оцінки стану нервової системи. Існують численні дослідження, які показали діагностичну цінність вимірювання субарахноїдальних просторів у немовлят. Однак інформація про кореляцію між такими ознаками, як календарний вік, гестаційний вік і стан зовнішніх лікворних просторів, є досить суперечливою. Метою даного дослідження було визначити зв'язок між календарним віком у недоношених дітей різного гестаційного віку і станом зовнішніх лікворних просторів. При проведенні нейросонографічного дослідження вимірювали міжпівкульну щілину в 98 недоношених дітей різного гестаційного віку протягом перших п'яти місяців життя. Отримані дані були проаналізовані за допомогою статистичної програми Statistica 8. Розміри міжпівкульної щілини у недоношених дітей з гестаційним віком понад 32 тижні становили 2,30±0,14 мм (рівень 75-го перцентиля - 3,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,0 мм), з гестаційним віком 28-32 тижні - 2,71±0,17 мм (рівень 75-го перцентиля - 4,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,5 мм), з гестаційним віком менше 28 тижнів - 1,20±0,11 мм. Менший гестаційний вік при народженні зумовлював менші розміри зовнішніх лікворних просторів. Систематичний нейросонографічний скринінг для недоношених дітей є необхідним і прийнятним для забезпечення ранньої діагностики, що могло б значно поліпшити проведення реабілітаційних заходів, а також надати більш достовірну прогностичну інформацію.