
АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНИХ ІНДИКАТОРІВ ЕПІДЕМІЇ ТБ / ВІЛ В УКРАЇНІ
Author(s) -
I. O. Fedyak,
Р. І. Fedyak
Publication year - 2017
Publication title -
farmacevtičnij časopis
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-9926
pISSN - 2312-0967
DOI - 10.11603/2312-0967.2017.4.8407
Subject(s) - medicine
Мета. Базуючись на аналізі даних медичної карти стаціонарного хворого Ф003/о, визначити і оцінити соціальні індикатори ко-інфекції ТБ/ВІЛ в Україні.Матеріали та методи: 1 200 медичних карт стаціонарних хворих на ТБ / ВІЛ у діапазоні нозологій «А15–А19 Туберкульоз» з ВІЛ-інфекцією, випадково відібрані з архівів 12 обласних протитуберкульозних диспансерів (зі збереженням таємниці персональних даних хворих); соціологічний метод аналізу документів (формалізований, контент-аналіз).Результати і обговорення. Досліджувану вибірку пацієнтів із ТБ / ВІЛ на 91% склали непрацюючі особи, які потребують постійного соціального супроводу. Бо з усіх виписаних лише 49,34% хворих закінчили стаціонарний етап лікування, який у середньому тривав 116±93 ліжко-днів; 25,25% осіб були виписані за порушення лікарняного режиму (18% – самовільно залишили стаціонар, 7,25% – порушили інші правила перебування). Оскільки найвища частка працюючих осіб із ТБ / ВІЛ виявилася в областях найвищої поширеності ВІЛ-інфекції: Одеській (17,14%), м. Києві (14,81%), Дніпропетровській (13,6%), Запорізькій (13,33 %), можна припустити, що ВІЛ-інфекція в Україні виходить за межі «груп ризику».Висновки. У межах областей аналізу за соціально-демографічними характеристиками хворі на ТБ / ВІЛ були: у 72,25±8,33% випадків чоловіками (ймовірність належати до жіночої статі зростала в областях найвищої поширеності ВІЛ); у 94,41±2,32% – віком 22–51 рр., в тому числі у 54,83±8,1% – 32–41 рр.; у 66,39±11,41% – проживали у містах; у 90,84±5,09% – відносились до соціально незахищених верст суспільства: були безробітними працездатного віку (69,17±8,97%), інвалідами (19,92±10,71%), пенсіонерами (0,83±1,31%), перебували у декретній відпустці (0,67±0,99%), студентами (0,25±0,56%), у тому числі належали до осіб без постійного місця проживання (2,33±2,56%), були внутрішніми переселенцями (0,92±1,7%), засудженими (0,75±0,69%). Водночас соціальні індикатори ТБ/ВІЛ, які стосуються перебування хворих у протитуберкульозних закладах, найперше залежали від регіону проживання.