Дистанційна форма навчання на післядипломній освіті підготовки лікарів-інтернів-стоматологів: міф чи реальність

Резюме. На сьогодні прогресивним у розвитку нашого інформаційного суспільства сфери технологій виступає дистанційна освіта як нова освітня парадигма розвитку освітньо-інформаційного простору. Мета дослідження – розглянути та визначити значення дистанційної форми навчання на процес професійної підготовки лікарів-інтернів стоматологів на етапі післядипломної освіти. Також довести  недоцільність запровадження дистанційного навчання у післядипломній освіті лікарів-стоматологів. З огляду на це, у статті актуалізовано проблему дистанційної форми навчання лікарів-інтернів на етапі післядипломної підготовки фахівців у сфері стоматології. Розкривається поняття дистанційного навчання та його плюси і мінуси у підготовці лікарів-інтернів. Запропоновано власні визначення понять «дистанційне навчання» та «дистанційне навчання лікарів-інтернів». Розглянуто деякі моменти нормативно-правового регулювання безперервного професійного розвитку фахівців з охорони здоров’я та особливості правового регулювання надання стоматологічних послуг. Визначено значення дистанційного навчання у професійному становленні лікаря-стоматолога на етапі його післядипломної підготовки, адже така форма навчання є недоцільною для одержання освіти і підвищення кваліфікації на даному етапі професійного розвитку. Також з’ясовано ефективність дистанційного навчання у професійному розвитку лікарів-стоматологів на етапі післядипломної освіти шляхом відповідей на актуальні суспільні запитання в медичній освіті. Оскільки використання дистанційної форми навчання на етапі післядипломної підготовки лікаря-інтерна не дасть позитивного впливу на рівень професійної підготовки і готовності майбутнього стоматолога до виконання своїх професійних обов’язків, де професійні вміння і навики набуваються в процесі безпосереднього контакту з пацієнтом.