Стоматологічний статус у пацієнтів львівської обласної клінічної лікарні з дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта

У статті відображено особливості перебігу запально-дистрофічних захворювань тканин пародонта  у хворих стаціонару Львівської обласної клінічної лікарні. У даний час наявність соматичної патології змінює етіологію та патогенез окремих стоматологічних нозологій. При поєднанні цих форм характерним є взаємообтяжувальний перебіг захворювань при наявності тісного функціонального зв’язку між ураженими органами, що в подальшому диктує необхідність в удосконаленні відомих способів лікування. Мета дослідження – вивчити зміни стоматологічного статусу в пацієнтів стаціонару Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ). Матеріали і методи. Досліджували стоматологічний статус у 331 пацієнта з дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта  деяких відділень ЛОКЛ. Для вивчення інтенсивності та поширеності запального процесу в яснах ми застосували модифіковану методику визначення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА), запропонованого I. Shour, M. Massler у відсотках за Č. Parma. Гігієнічний стан ротової порожнини оцінювали за спрощеним індексом гігієни J. C. Greene, J. R. Vermillion (OHI-S). Інтенсивність карієсу зубів визначали за індексом КПВ. Вакуумпресурна стійкість капілярів  (ВПСК) вивчено з використанням методики В. І. Кулаженка [5]. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. У результаті оцінки стоматологічного статусу в пацієнтів ЛОКЛ встановили, що в осіб із дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта інтенсифікація цих процесів за індексом РМА була однаковою. Гігієнічний стан ротової порожнини в пацієнтів відділень серцево-судинної хірургії та гастроентерології визначали як незадовільний. Інтенсивність каріозної хвороби, за даними КПВ, була однаковою у групах дослідження. Гемодинамічний стан судин пародонта, за даними ВПСК, у хворих відділень серцево-судинної хірургії, неврології і ревматології був однаковим та достовірно вищим в осіб гастроентерологічного відділення. Комплексного лікування потребувала однакова кількість пацієнтів, обстежених у різних відділенях. Висновки. У пацієнтів ЛОКЛ виявлено високу поширеність запальних захворювань тканин пародонта, незадовільний рівень гігієни порожнини рота серед усіх обстежених груп та середній рівень інтенсивності карієсу.