ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ІЗ НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ЗА ПРОВІДНИМ НЕВРОЛОГІЧНИМ ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СИНДРОМОМ

Клінічно наслідки ЧМТ складаються із спектра соматичних, неврологічних і психіатричних симптомів. Завдання клініциста полягає в розумінні причин виникнення окремих симптомів, їх взаємодії. Мета – оцінити поширеність та динаміку основних клінічних синдромів у хворих із наслідками ЧМТ залежно від тяжкості та катамнезу травми. Матеріал і методи. Проведено оцінку клінічної картини у 367 хворих з наслідками ЧМТ, середній вік – (42,72±0,51) років (легкої ЧМТ – у 99, середньої тяжкості – у 118 та тяжкої ЧМТ – у 150 пацієнтів). За катамнезом травми пацієнти були поділені на чотири групи: до 1 року, 1–5 років, 6–10 років та більше 10 років. Провідні клінічні синдроми виділяли за класифікацією наслідків ЧМТ (Ліхтерман Л. Б.). Результати. Ізольовані клінічні синдроми діагностували у 54,5 % хворих з ЛЧМТ, у 37,3 % – з СТЧМТ та у 20,6 % пацієнтів з ТЧМТ. Висновки. У віддаленому періоді ЧМТ домінували синдром психічної дисфункції та церебрально-вогнищевий. З подовженням катамнезу ЧМТ зростав відсоток пацієнтів, у яких у клінічній картині поєднувалося декілька синдромів: ЛЧМТ – від 18,2 % (при катамнезі до 1 року) до 75 % (при катамнезі більше 10 років), СТЧМТ – від 57,1 % (до 1 року) до 69,2 % (більше 10 років), ТЧМТ – від 71,0 % (до 1 року) до 86,5 % (більше 10 років).