Open Access
РОЛЬ CD МАРКЕРІВ У РОЗВИТКУ ЗАПАЛЕННЯ УВЕАЛЬНОГО ТРАКТУ
Author(s) -
Н. Б. Курильців,
O. V. Zborovska,
Л. М. Величко,
Olga Bogdanova
Publication year - 2021
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12209
Subject(s) - chemistry
В патогенезі увеїту великий інтерес представляє виявлення загальних та специфічних порушень системних показників Т-клітинного імунітету і фагоцитарної ланки імунітету. На поверхні всіх імунних клітин розташована величезна кількість білків – CD-маркерів. Визначення CD-маркерів є корисним як для діагностики, так і для лікування ряду захворювань. Існує обмаль робіт, які б стосувались визначення ролі конкретних CD-маркерів при запаленні увеального тракту.
Мета – вивчити рівень експресії маркера активації нейтрофілів СD15 та маркера апоптозу СD95 у хворих із середнім увеїтом.
Матеріал і методи. В дослідженні брали участь 26 практично здорових осіб та 26 пацієнтів із середнім увеїтом, у 15 з яких досліджували рівень експресії маркера апоптозу лімфоцитів CD15 (І група) та у 11 – рівень експресії маркера активації нейтрофілів СD95 в периферичній крові.
Результати. Встановлений високий рівень експресії молекулярного маркера апоптозу СD95 у хворих із середнім увеїтом. Цей показник склав у відсотковому відношенні (28,5±4,9) %, в абсолютному – (534,2±59,5) кл/мкл, (n=15). Водночас у здорових осіб ці показники були відповідно (18,9±3,1) % та (254,5±42,1) кл/мкл, (n=26), (р<0,05 за критерієм Манна – Уїтні). Також встановлений високий рівень експресії маркера СD15, а саме – (28,7±5,8) %, тобто (980,19±58,4) кл/мкл (n=11). У здорових осіб, відповідно, (14,2±3,1) % і (165,5±32,1) кл/мкл (n=26), (р<0,05 за критерієм Манна – Уїтні).
Висновки. Оцінка субпопуляційного складу лімфоцитів і функціональної активності нейтрофілів периферичної крові при увеїтах різної етіології є актуальною і необхідною через потребу фундаментального вивчення патогенезу запалення, а також з метою пошуку ефективних способів лікування та імунокорекції при різних формах увеїтів. Отримані результати наших досліджень та попередні дані з джерел літератури наштовхують нас на гіпотезу, що апоптоз лімфоцитів може сприяти розрішенню увеїту, проте нейтрофіли можуть бути відповідальними за пошкодження тканин. І от лікування, що спрямоване на імунокорекцію, а саме на пригнічення впливу нейтрофілів, може мати терапевтичну цінність. Але ці припущення, безумовно, потребують подальшого вивчення.