ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ КОМОРБІДНОСТІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ І ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 2-ГО ТИПУ НА ТЛІ ПЕРВИННОГО ОСТЕОАРТРОЗУ

РЕЗЮМЕ. Дослідження останніх років встановили значимий вплив стану підшлункової залози на перебіг коморбідної патології у пацієнтів із первинним остеоартрозом (ОА).Мета – дослідити стан функціональної спроможності підшлункової залози (ПЗ) у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного панкреатиту (ХП) і цукрового діабету 2-го типу (ЦД 2) на тлі первинного остеоартрозу (ОА).Матеріал і методи. Обстежено 117 пацієнтів із ХП на тлі первинного ОА із супутнім ЦД 2 та без нього. Основну групу склали 92 амбулаторних хворих з ХП тлі первинного ОА у поєднанні із ЦД 2 у фазі стійкої або нестійкої ремісії, групу порівняння – 25 хворих на ізольований ХП на тлі первинного ОА, а контрольну групу – 30 практично здорових осіб.Результати. При коморбідності ХП і ЦД 2 на тлі первинного ОА екскреторна недостатність ПЗ була статистично значимо тяжчою, ніж у групі пацієнтів з ізольованим ХП, за вмістом фекальної α-еластази – відповідно (110,35±1,81) мкг/г і (159,56±4,15) мкг/г, що відповідало середньому і легкому ступеням екзокринної недостатності ПЗ відповідно, а за бальним показником копрограми – відповідно (5,60±0,10) і (3,89±0,16) балів (p<0,05).Висновки. При поєднаному перебігу ХП і ЦД 2 на тлі ОА кореляційний зв’язок між фекальною α-еластазою-1 і глікозильованим гемоглобіном був статистично значимо сильнішим, ніж у групі пацієнтів з ізольованим ХП, що свідчить про взаємообтяжувальний вплив ХП і ЦД 2.