
АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І ВЕДЕННЯ АМБУЛАТОРНОГО ПАЦІЄНТА З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ (ЗА ДОСВІДОМ ХОРВАТІЇ ТА СЛОВЕНІЇ)
Author(s) -
Л. С. Бабинец,
Yu. Ya. Kotsaba
Publication year - 2020
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11311
Subject(s) - environmental science
Через поширеність і хронічні ускладнення, що супроводжують цукровий діабет (ЦД), він є значною проблемою охорони здоров’я, а також фінансовим і організаційним тягарем для людей і держави. Вартість медичного супроводу пацієнта з ЦД 2-го типу в п’ять разів перевищує середні витрати на одного пацієнта в популяції.
Мета – проаналізувати алгоритми діагностики і ведення пацієнта з цукровим діабетом 2-го типу за європейськими протоколами (Хорватії та Словенії) у цілому і на прикладі клінічної ситуації.
Обговорення. Хворі на ЦД 2-го типу потребують всебічної допомоги із дотриманням принципів догляду за пацієнтами із хронічними захворюваннями в сімейній медицині. Керуючи хворим на ЦД, сімейний лікар виконує наступні важливі завдання: запобігти виникненню ЦД за допомогою заходів пропаганди здорового способу життя; виявити осіб з високим ризиком ЦД і намагатися відтермінувати початок хвороби; виявити ЦД шляхом раннього розпізнавання пацієнта з високим ризиком його виникнення; зменшити виникнення можливих ускладнень і смертність від ЦД шляхом адекватного раціонального лікування.
Висновки. Цукровий діабет є важливою проблемою для громадського здоров’я через високий рівень захворюваності і все більшу поширеність. Лікування пацієнтів із діабетом – це командна робота. Вона вимагає узгодження багатьох зацікавлених сторін у системі охорони здоров’я. Сімейний лікар керує та координує догляд за пацієнтом, який, з усіма його очікуваннями, бажаннями та уявленнями про хворобу і життя з нею, є центром цього комплексу заходів. Ведення пацієнта з цукровим діабетом повинно відповідати наступним рекомендаціям: клінічна мета лікування хворих на діабет – метаболічна регуляція та профілактика хронічних ускладнень. Мета, орієнтована на пацієнта – це його якість життя і задоволеність наданою допомогою. Найважливішим є удосконалення способу життя, чого досягти найскладніше.