ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МІОКАРДА У ПАЦІЄНТОК З НЕСТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗВИЧКИ КУРІННЯ

В статті представлені результати дослідження особливостей структурно-функціонального ремоделювання серця, стану загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Мета – вивчити особливості структурно-функціонального ремоделювання серця, стан загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Матеріал і методи. Обстежено 146 жінок віком 38–73 роки (середній вік (54,63±1,45) років), госпіталізованих з приводу НС. В залежності від звички куріння всі пацієнтки були поділені на дві групи: І група – жінки-курці (n=82, середній вік (50,7±1,8) років), ІІ група – жінки, хворі на НС, без звички куріння (n=64, середній вік (59,8±1,4) років). При проведенні трансторакальної ехокардіографії в перший день госпіталізації визначали кінцевий діастолічний розмір (КДР, см) лівого шлуночка (ЛШ), кінцевий систолічний розмір ЛШ (КСР, см), товщину задньої стінки (ТЗС, см) та міжшлуночкової перегородки (ТМШП, см) ЛШ, розмір лівого передсердя (ЛП, см), кінцевий діастолічний об’єм (КДО, мл), кінцевий систолічний об’єм (КСО, мл) ЛШ та фракцію викиду (ФВ), ступінь порушення локальної скоротливості (СПЛС) та індекс асинергії (ІндА). Результати. Середній вік госпіталізованих з НС жінок-курців (І група) виявився приблизно на 9 років достовірно меншим, ніж жінок, які не курили (ІІ група). Порівняно з хворими ІІ групи, у пацієнток І групи реєструвалися достовірно вищі значення КДР ЛШ ((5,75±0,04) см (І) проти (4,43±0,05) см (ІІ)), КСР ЛШ ((4,29±0,26) см (І) проти (3,84±0,21) см (ІІ)), КСО ЛШ ((80,54±10,07) мл (І) проти ((56,96±7,82) мл (ІІ)), КДО ЛШ ((148,15±13,40) мл (І) та (134,28±12,74) мл (ІІ)), розмір ЛП ((3,82±0,06) см (І) проти (3,45±0,06) см (ІІ)), ТЗС ЛШ ((1,04±0,01) см (І) проти (0,97±0,03) см (ІІ)) і ТМШП ЛШ ((1,18±0,01) см проти (1,12±0,02) см (ІІ)), ММ ЛШ ((182,52±9,82) (І) проти (171,45±7,26) (ІІ)) та ІММЛШ ((112,43±3,56) г/м2 (І) проти (97,12±2,93) г/м2 (ІІ)). У пацієнток з фактором куріння (І група) формується переважно ексцентрична гіпертрофія ЛШ (47,6 %), у жінок ІІ групи – концентричне ремоделювання ЛШ (43,7 %). Середнє значення ФВ ЛШ у осіб І групи виявилось достовірно нижчим, а показники реґіонарної скоротливості міокарда (СПЛС та ІндА) – вищими, порівняно з жінками ІІ групи (відповідно (1,06±0,01) од і (1,25±0,01) (І) проти (0,67±0,02) і (1,14±0,02) (ІІ)). Висновки. Фактор куріння асоціюється з розвитком виразніших структурно-функціональних змін у міокарді жінок та вищим ризиком розвитку ГКС у достовірно молодших вікових групах. У пацієнток з НС і фактором куріння, порівняно з некурцями, реєструються достовірно більші розміри ЛП і потовщення стінок ЛШ, збільшення КСО та КДО ЛШ, ІММ ЛШ та формування переважно ексцентричної гіпертрофії. У жінок-курців, хворих на НС, виявлено тяжчі порушення загальної та регіонарної скоротливої здатності міокарда, ніж у жінок без звички куріння, що підтверджується достовірно нижчою ФВ ЛШ та вищими значеннями ІндА і СПЛС.