ВПЛИВ РІЗНИХ МОДЕЛЕЙ ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У СЕРЦІ ВИСОКО- І НИЗЬКОСТІЙКИХ ДО ГОСТРОЇ ГІПОКСІЙНОЇ ГІПОКСІЇ ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ

Стреси трапляються у нашому житті щоденно. На один і той самий стрес кожна людина реагує по-різному й не задумується про його наслідки для організму. Часто ми не враховуємо пошкоджувальної дії стресу на різні органи, зокрема на серцево-судинну систему. Визначення механізму пошкоджувального впливу стресу на серце в осіб з різною реактивністю може сприяти розробці індивідуальних методів профілактики та корекції. Мета – визначити вплив різних режимів іммобілізаційного стресу на морфологічні зміни у серці щурів різної статі з високою і низькою стійкістю до гіпоксії. Матеріал і методи. Досліди виконано на 96 високо- і низькостійких до гіпоксії щурах лінії Вістар віком 5,5–6 місяців. Тварин поділили на контрольні та дослідні групи (які зазнали іммобілізаційного стресу). Стрес моделювали шляхом чотириразової одногодинної іммобілізації щурів спинкою донизу з інтервалом у 24 години (стрес 1) і 72 години (стрес 2) між окремими стресовими епізодами. Дослідження проводили через 24 години після останньої іммобілізації. Результати. При світлооптичному дослідженні поперечних зрізів сердець у всіх досліджуваних групах тварин, які зазнали впливу іммобілізаційного стресу, спостерігали незначні пошкодження міокарда, ступінь яких залежав від статі та моделі іммобілізаційного стресу. В усіх групах тварин виявлено помірний набряк як кардіоміоцитів, так і строми, різний ступінь некробіозу кардіоміоцитів та порушення мікроциркуляції. При стресі 1, порівняно із стресом 2, ступінь ураження міокарда був меншим. У ВГ тварин, порівняно з НГ, пошкодження були виражені слабше. Найбільші зміни відбулися при обох видах стресу у низькостійких до гіпоксії самців. Висновок. Інтервальна іммобілізація щурів призводить до порушення морфологічної структури міокарда, ступінь розвитку якого залежить від стійкості тварини до гіпоксії, статі та моделі стресу. Найбільше пошкодження відмічено при обох видах стресу в низькостійких до гіпоксії самців.