ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМУ АМБУЛАТОРНОГО ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТА З ІНФЕКЦІЄЮ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ ПРОФІЛАКТИКИ МОЖЛИВИХ УСКЛАДНЕНЬ

Висока розповсюдженість інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ), частий рецидивний характер, можливі ускладнення, зниження якості життя пацієнтів і значне медико-соціальне значення обумовлює важливість знання лікарями первинної медичної допомоги (ПМД) раціонального алгоритму ведення пацієнтів з вказаною патологією. Мета – проаналізувати основні актуальні у клінічній практиці положення Європейського клінічного протоколу (Хорватія) з ведення пацієнтів з інфекціями сечовивідної системи, створеного на засадах доказовості, на прикладі профільного пацієнта. Основна частина. Симптомна ІСШ лікується протимікробними препаратами. Безсимптомну інфекцію аналогічно лікують лише в випадках вагітності, еректильної дисфункції, в пацієнтів, які мають імунокомпроментацію або перенесли трансплантацію нирки. Однак є випадки ускладненої ІСШ. Антибіотик вибирають на основі досвіду з урахуванням національних рекомендацій, даних щодо бактеріальної резистентності, характеристик препарату (спектр його дії, ефективність, побічні ефекти, взаємодія з іншими лікарськими засобами, які приймає пацієнт, спосіб і частота введення, можлива алергія тощо) і положень медичного страхування, яке встановлює обмеження у призначенні антибіотиків. Висновки. Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів є одними з найчастіших бактеріальних інфекцій, через які пацієнти відвідують свого сімейного лікаря. Важливими симптомами та ознаками є полакіурія та дизурія, відчуття неповного спорожнення сечового міхура і поява крові у сечі. Можливі ускладнення: хронізація процесу, еректильна дисфункція тощо. Найчастішим збудником інфекції є кишкова паличка. Ймовірність встановлення правильного діагнозу на основі лише клінічної картини і анамнезу висока, якщо клініка є типовою. Тому доцільно емпірично лікувати пацієнтів із цими характерними симптомами без будь-яких лабораторних аналізів сечі, дотримуючись вказівок ISKRA.