z-logo
open-access-imgOpen Access
ЕФЕКТИ ЕНТЕРОСОРБЦІЇ ТА ФІЛГРАСТИМУ ПРИ СУБХРОНІЧНІЙ ДОКСОРУБІЦИНОВІЙ ТОКСИЧНОСТІ
Author(s) -
О. О. Шевчук
Publication year - 2019
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10510
Subject(s) - chemistry
РЕЗЮМЕ. Побічні реакції при проведенні протипухлинної хіміотерапії часто стають причиною переривання лікування. Мета роботи – дослідити вплив ентеросорбента С2 та препарату гранулоцитарного колонієстимулювального фактора (Г-КСФ) на гематологічні параметри та біохімічні показники функціонування серця, нирок та печінки у щурів на моделі субхронічної доксорубіцинової токсичності. Матеріал і методи. Субхронічну токсичність моделювали внутрішньочеревним введенням доксорубіцину (DOX) 1 раз на тиждень у дозі 5 мг/кг маси чотирикратно. Для корекції використовували вуглецевий гранульований ентеросорбент С2 та філграстим. На 29 добу після першої ін’єкції DOX вивчали основні гематологічні параметри, активність ферментів КФК-МВ, АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, рівні загального білка, церулоплазміну, креатиніну та сечовини, концентрацію МСМ1 та МСМ2. Результати. На тлі субхронічної доксорубіцинової токсичності погіршуються гематологічні параметри досліджуваних щурів, порушуються білково-синтетична функція печінки та показники функціонування нирок, про що свідчить зростання рівнів сечовини та креатиніну на 26,2 % та 19,2 %. Усі ці процеси супроводжуються вираженим зростанням маркерів ендогенної інтоксикації: МСМ1 в 2 рази, МСМ2 – в 1,75 раза. На кардіотоксичність DOX вказує достовірне зростання активності АсАТ та КФК-МВ – маркерів пошкодження серцевого м’яза (на 75,1 та 64,2 % відповідно). Застосування ентеросорбції зменшує побічні ефекти доксорубіцину, що проявляється покращенням гематологічних параметрів, функції нирок, зниженням показників ендогенної інтоксикації. Однак, саме комбінація ентеросорбента С2 з препаратом Г-КСФ демонструє більш суттєве покращення досліджуваних показників, особливо маркерів пошкодження міокарда: знижувалася активність ферментів АсАТ на 26,3 %, КФК-МВ – на 17,0 %; АлАТ – на 20,4 %. Висновки. Отримані нами результати слугують основою для подальшого глибшого дослідження можливостей застосування ентеросорбції та Г-КСФ для зменшення побічних реакцій антрациклінових антибіотиків та їх ім­плементації в клінічну практику.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here