ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЕНТУ АУТ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ОКИСНЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО КАНЦЕРОГЕНЕЗУ В ЩУРІВ

РЕЗЮМЕ. Злоякісні новоутворення товстої кишки є одним з найпоширеніших захворювань шлунко-кишкового тракту. Для лікування цих захворювань, окрім протипухлинної терапії, застосовують терапію супроводу, зокрема, ентеросорбцію, яка призначена для виведення токсичних речовин із організму. Мета – оцінити ефективність використання ентеросорбенту АУТ та його вплив на показники оксидативного стресу в організмі щурів за умов експериментального канцерогенезу. Матеріал і методи. Експерименти виконано на білих щурах-самцях, яким моделювали рак товстої кишки шляхом щотижневого підшкірного введення 1,2-диметилгідразину в дозі 7,2 мг/кг маси тіла впродовж 30 тижнів. Ентеросорбент АУТ вводили інтрагастрально щоденно впродовж 21 доби після моделювання пухлини в дозі 1 мл на 100 г маси тіла тварини. Розвиток оксидативного стресу вивчали за активністю окисної модифікації протеїнів, концентрацією продуктів пероксидного окиснення ліпідів, супероксиддисмутазною та каталазною активністю. Результати. Встановлено, що після ураження 1,2-диметилгідразин гідрохлоридом розвивається оксидативний стрес, який підтверджується підвищенням у сироватці крові та печінці щурів вмісту ТБК-активних продуктів та 2,4-динітрофенілгідразонів. В експериментальних тварин порушується проксидантно-антиоксидантний баланс, на що вказує зниження активності показників ензиматичної ланки антиоксидантної системи. Застосування ентеросорбенту АУТ сприяло нормалізації окиснювальних процесів та відновленню активності ензиматичної ланки антиоксидантної системи в умовах індукованого канцерогенезу. Висновок. Отримані результати підтверджують позитивну динаміку використання детоксикаційної терапії сорбентом АУТ під час прогресуючого розвитку оксидативного стресу за умов змодельованого канцерогенезу.