Open AccessПОЛІМОРФІЗМ ГЕНА PRO12ALA PPAR-γ2 У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ, АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ТА ОЖИРІННЯ
Author(s) -
Yulia Yarynych
Publication year - 2018
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8933
Subject(s) - peroxisome proliferator activated receptor , medicine , ppar agonist , chemistry , endocrinology , receptor
На сьогодні є багато суперечливих відомостей про роль поліморфізму генів сімейства PPAR-γ2 у розвитку метаболічного синдрому, дисліпідемій, артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння.Мета – проаналізувати частоту алелів і генотипів Pro12Ala поліморфізму гена PPAR-γ2 у структурі хворих на НАЖХП із есенціальною АГ, обтяженою абдомінальним ожирінням (АО).Матеріал і методи. У 96 хворих на НАЖХП у поєднанні із есенціальною АГ II стадії та АО 1–2 ступенів виконали дослідження Pro12Ala поліморфізму гена PPAR-γ2 методом ПРЛ. Чоловіків було 41,67 %, жінок – 58,33 %. Середній вік хворих становив (53,70±5,34) років. Групу контролю склали 50 практично здорових осіб, зіставних за віком (47,99±8,46 років) та статевим розподілом (60 % жінок, 40 % чоловіків), які не були у родинних стосунках із хворими.Результати. Серед обстежених стеатогепатит із мінімальною активністю мезенхімально-запального процесу реєстрували у 16,67 % (16) хворих, у 83,33 % (80) випадків виявили стеатогепатоз. 27,08 % (26) осіб мали АО І ступеня, 58,33 % (56) осіб – АО II ступеня, 14,58 % (14) пацієнтів – АО III ступеня.Загалом, як серед осіб групи контролю, так і cеред хворих, переважав Pro-алель у 6,14 і 3,85 раза (р<0,001) відповідно, без вірогідної різниці у частоті окремих генотипів. Однак у осіб групи контролю вірогідно частіше реєстрували дикий Pro-алель, рідше Ala-алель, ніж у хворих на НАЖХП із есенціальною АГ, АО І ступеня на 16,77% (χ2=5,06, р=0,024). Частота алелів та генотипів гена PPAR-γ2 (rs1801282) між хворими на стеатогепатит і стеатогепатоз вірогідно не відрізнялась. Однак відносна частота осіб із AlaAla- і ProAla-генотипами і, відповідно, із Ala-алелем була вірогідно більшою у хворих на стеатогепатит, ніж у контролі – на 30,25 % (χ2=4,99; р=0,025) і 17,25 % (χ2=4,85; р=0,028). Натомість, відносна частота осіб із ProPro-генотипом та Pro-алелем, навпаки, була меншою, ніж у контролі, на 30,25 % (р=0,025) і 17,25 % (р=0,028).Висновки. Ala-алель гена PPAR-γ2 (Pro12Ala) асоціюється із більшою частотою стеатогепатиту у хворих на АГ та АО.