
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПОШКОДЖЕННЯМИ МАГІСТРАЛЬНИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК
Author(s) -
Z. B. Kurbaniyazov,
P. A. Askarov
Publication year - 2018
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8721
Subject(s) - medicine
Останніми роками, як і у багатьох інших країнах світу, так і в Узбекистані, спостерігається зростання кількості хворих із патологією жовчовивідних шляхів. Зросло також і число оперативних втручань з цього приводу. Разом з тим зросла і частота розвитку ускладнень, а саме пошкодження жовчовивідних шляхів у 2-4 рази, та складає від 0,22 до 1,86%. Впровадження лапароскопічної холецистектомії також призвело до помітного зростання частоти та тяжкості таких пошкоджень. Середня частота травм магістральних жовчних проток складає 0,5 - 1%, таким чином в Узбекистані від таких ускладнень страждає від 50 до 100 осіб на рік.Мета дослідження. Оптимізація хірургічного лікування «свіжих» пошкоджень магістральних жовчних проток (МЖП).Матеріали та методи. Нами проаналізовано результати хірургічного лікування 42 пацієнтів зі «свіжими» пошкодженнями МЖП в період з 2006 по 2016 рр. за нашими даними, такі травми діагностовано у 26 (0,88%) хворих на 2947 холецистектомії (ХЕ), з них у 17 після лапаротомної холецистектомії (ЛХЕ), у 6 після мінілапаротомної ХЕ (МЛХЕ), у 3 після традиційної ХЕ (ТХЕ). 16 пацієнтів поступили з інших стаціонарів зі «свіжими» пошкодженнями МЖП: з них 3 після ЛХЕ, 12 - ТХЕ та 1 - МЛХЕ. У 11 (26,2%) хворих травми МЖП виявлено інтраопераційно, у решти - 31 (73,8%) у ранньому післяопераційному періоді. Серед оперованих 33 (78,6%) жінки та 9 (21,4%) чоловіків. Вік пацієнтів від 19 до 80 років. Оцінка пошкоджень проводилась за класифікацією Е.І. Гальперіна.Результати та обговорення. При виявленні пошкоджень жовчних проток у ранньому післяопераційному періоді (n=31) виконували одно- та двоетапні втручання залежно від наявності інфільтративно-запальних змін підпечінкової області.З 12 хворих з клінікою механічної жовтяниці за відсутності запального інфільтративного процесу проведено одноетапні хірургічні втручання. Операцією вибору при повному пересіканні позапечінкових жовчних проток є гепатикоеюноанастомоз по Ру. Його було виконано 14 пацієнтам з хорошим віддаленим результатом в 85,7%. Частота ускладнень у найближчому післяопераційному періоді склала 26,2%, у віддалному – 35,7%, летальність - 4,7%. Виконання операцій з формуванням співустя пошкодженої протоки з дванадцятипалою кишкою мало негативний вплив на результати лікування. У таких пацієнтів розвивався хронічний холангіт і стеноз анастомозу, що потребувало ендоскопічного втручання у 5 осіб.Висновки. Причиною невдач у лікуванні «свіжих» пошкоджень магістральних жовчних протоків є несвоєчасність діагностики та виконання неадекватних за об’ємом оперативних втручань, спрямованих на відновлення відтоку жовчі шляхом формування біліобіліарних та біліодуоденальних анастомозів.