ОПТИМІЗАЦІЯ АНТИТРОМБОЦИТАРНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ НА ТЛІ НЕАЛКОГОЛЬНОЇ ЖИРОВОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ У СТАДІЇ СТЕАТОГЕПАТИТУ

Вступ. Показник серцево-судинної смертності за умов наявності неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) значно переважає показник смертності від захворювань печінки. Встановлено, що неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) тісно асоціюється з протромботичним станом, що пояснюється безпосередньою участю печінки у гемостазіМета - підвищення ефективності та безпечності антитромбоцитарної терапії (АТТ) у комплексному лікуванні хворих із постінфарктним кардіосклерозом на тлі НАЖХП у стадії стеатогепатиту.Матеріали та методи. Обстежено 211 хворих на стабільну ішемічну хворобу серця (ІХС) ФК ІІ-ІІІ, серед яких виділяли 160 осіб без НАЖХП (І група); 51 особа з НАЖХП у стадії стеатогепатиту (ІІ група). Усім хворим проводили загально-клінічне обстеження, електрокардіографію, ехокардіографію, коронарографію, ультразвукове дослідження печінки, оцінку функціонального стану печінки та тромбоцитарної ланки гемостазу. Хворі отримували стандартну терапію, відповідно до діючих клінічних протоколів. Оцінку ефективності лікування проводили через 3 та 6 місяців терапії.Результати досліджень. Встановлено, що ефективність АТТ за показниками агрегаційної активності тромбоцитів залежить від наявності НАЖХП, тривалості лікування, важкості ураження печінки на тлі НАСГ і, відповідно, обраної схеми диференційованої АТТ. Визначено достатню ефективність АТТ вже через 3 місяці її застосування у хворих на стабільну ІХС без НАЖХП. Натомість, хворі на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП у стадії НАСГ потребують більш тривалого проведення корекції тромбоцитарного гемостазу з обов'язковим застосуванням диференційованого підходу до АТТ відповідно до важкості ураження печінки. Висновки. Ефективність впливу на тромбоцитарну ланку гемостазу за показниками агрегаційної активності тромбоцитів у хворих на стабільну ІХС залежить від наявності НАЖХП і піддається більш важчому контролю при НАСГ. У хворих на стабільну ІХС, поєднану з НАЖХП у стадії стеатогепатиту доцільним є контроль ефективності АТТ кожні 3 місяці її застосування та, за необхідності, проведення її корекції, що передбачає розгляд можливості її посилення чи подвоєння залежно від стану печінки.