
ОЦІНКА СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ У ЧОЛОВІКІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НА ТЛІ АНДРОГЕННОГО ДЕФІЦИТУ
Author(s) -
Вадим Анатолійович Візір,
A. C. Sadomov,
O. V. Nasonenko
Publication year - 2018
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2018.v0.i1.8475
Subject(s) - medicine
Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв’язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо). Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх для оцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане.Мета дослідження. На підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM ) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту.Матеріал і методи дослідження. Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи. Всім учасникам дослідження поряд із загальноклінічним обстеженням визначалися параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювався серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM. В залежності від рівня ЗТ обстежені були розподілені на 2 групи: 1 група (n=27) – з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ.Результати досліджень. При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6% чоловіків 1 групи та 43,5% осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20% мали 66,7% та 39,1% пацієнтів відповідно. Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8% серед чоловіків 1 групи та 39,1% - 2 групи. Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групою 1 та 2 виявлено не було, в той час як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM. Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв’язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за шкалою PROCAM (р<0.05).Висновки. Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом.