ВПЛИВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ НА ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОСТІЙНОЮ ФОРМОЮ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ НЕКЛАПАННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Мета дослідження – оцінити динамічні зміни толерантності до фізичних навантажень у пацієнтів із постійною формою фібриляції передсердь неклапанного походження на фоні застосування β-адреноблокаторів (ББ), визначити критичне значення ЧСС, як предиктор негативної динаміки функціонального стану пацієнтів при 6-місячному спостереженні, виявити перевагу однієї із стратегій контролю ЧСС.Матеріал і методи. У дослідження послідовно включено 30 пацієнтів. Тривалість спостереження становила (238,3±17,0) днів, дизайн передбачав 3 візити. Титрування дози ББ проводилось (67,7±10,3) днів (інтервал між 1 та 2 візитами). Прийом максимальної або максимально переносимої дози ББ тривав (170,6±17,7) днів (інтервал між 2 та 3 візитами). Парні навантажувальні проби – тредміл-тест (ТТ) та тест 6-хвилинної ходьби (6ХТХ) проводились під час другого та заключного візитів.Результати. Протягом 6-місячного спостереження у обстежуваної групи пацієнтів значимо зросли САТ на фоні субмаксимального ФН, інотропний резерв та резерв подвійного добутку (ПД), а також зменшився індекс ПД. Здійснений кореляційний аналіз виявив зв’язок індексу ПД із показником середньодобової ЧСС за даними 24-годинного ХМ ЕКГ. За умови досягнення жорсткого контролю ЧСС через 6 місяців значимо зменшилась відстань, пройдена пацієнтами при 6ХТХ. При зіставленні обох стратегій жорсткий контроль показав значиму перевагу щодо зниження ЧСС спокою, ЧСС на фоні субмаксимального ФН (2 і 3 візити), ПД спокою, індексу ПД, а також підвищення досягнутого хронотропного резерву (2 візит).Висновки. Через 6 місяців при застосуванні ББ у хворих на ПФФП неклапанного походження відзначається покращення толерантності до ФН. Предиктором її зниження є середньодобова ЧСС>90,5 уд/хв, зафіксована під час ХМ ЕКГ. Жорсткий контроль ЧСС має перевагу перед м’яким щодо покращення функціонального стану пацієнтів та їх прогнозу.