ВПЛИВ СТРУМЕКТОМІЇ НА СТАН ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЯЄЧОК ЩУРІВ ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТРОННОЇ МІКРОСКОПІЇ

Резюме. За останні роки відмічається досить стійка тенденція до зниження народжуваності в ряді європейських країн, включаючи Україну. Одним з факторів зниження цього показника вважається ослаблення активності сперматогенезу. До причин порушення сперматогенезу у чоловіків відносять ендокринні розлади. Зокрема, за результатами ряду досліджень висловлюється думка, що до порушення сперматогенної та інкреторної функції сім’яників у дорослих чоловіків може приводити нестачі тиреоїдних гормонів.Мета дослідження: встановити ультраструктурні особливості перебудови гемомікроциркуляторного русла яєчок щурів після струмектомії.Матеріал і методи. Експерименти проведено на 18 статевозрілих білих лабораторних щурах-самцях з масою тіла 160-180 г. З них 3 тварини склали контрольну групу Іншим 15 щурам під кетаміновим знечуленням проводили струмектомію. Матеріал для електронномікроскопічних досліджень забирали через 1, 3, 7, 14 і 28 діб після операції згідно загальноприйнятої методики. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB–3 (Швеція), контрастували 1 % водним розчином уранілацетату та цитратом свинцю згідно метода Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ–125К.Результати досліджень та їх обговорення. Через 1 добу після струмектомії спостерігалося зниження пропускної здатності гемокапілярів за рахунок помітного звуження їх просвіту. Це відбувалося внаслідок набухання ендотеліоцитів і особливо їх ядер, які разом із тонким прошарком цитоплазми і цитолемою випиналися у просвіт мікросудин. У результаті цього у просвіті гемокапілярів виявлялися скупчення овально деформованих еритроцитів.Через 3 доби після струмектомії діаметр гемокапілярів ставав, навпаки, дещо розширеним. У їх просвіті також були присутні формені елементи крові, переважно еритроцити, форма яких ще продовжувала залишатися овально витягнутою. Ендотеліоцити у складі стінок мікросудин мали потовщену вогнищево набряклу цитоплазму. Цитолема за рахунок нерівності контурів формувала випинання та мікроворсинки у просвіт капілярів, а також заглиблення у цитоплазму. У периферійних ділянках цитоплазми виявлялися різні за розмірами вакуолі та піноцитозні міхурці. На цьому тлі відмічалися локальні потовщення базальної мембрани та периваскулярний набряк.З 7 по14 добу експериментального спостереження виявлені попередньо електронномікроскопічні зміни структур гемомікроциркуляторного русла продовжували наростати. Це підтверджувалося подальшим розширенням просвітів та помітним кровонаповненям мікросудин. Зберігалися випинання і інвагінації цитоплазми ендотеліоцитів. Однак товщина їх цитоплазми, особливо у периферійних відділах, дещо зменшувалася.Починаючи з 21 і особливо на 28 добу експерименту виявлені у попередній термін спостереження ознаки розладів гемомікроциркукляції продовжували наростати. Просвіт гемокапілярів ставав помітно розширеним і нерідко у рази переважав над діаметром еритроцитів, які у результаті цього набували чіткої округлої форми. У складі стінок мікросудин одночасно виявлялися ендотеліоцити з набряком цитоплазми, а також клітини, що мали електроннощільну цитоплазму та пікнотичні осміофільні ядра. У розширених периваскулярних просторах виявлялися ознаки склеротичних змін, що підтверджувалося наявністю як окремих колагенових фібрил, так і цілих їх пучків.Висновки. У ранні терміни після струмектомії знижується пропускна здатність гемокапілярів яєчок як реакція на операційну травму. У віддалені терміни у гемомікроциркуляторному руслі яєчок переважають явища застійного характеру з одночасним розвитком дистрофічних змін у ендотеліоцитах та проліферацією колагенових структур у периваскулярних просторах, що може бути причиною ішемії органа з розвитком його функціональної недостатності.