ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОРУШЕНЬ РИТМУ У ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ ТА ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ НА ФОНІ ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЇ РЕФЛЮКСНОЇ ХВОРОБИ

Резюме. Мета роботи – продемонструвати вплив ГЕРБ на перебіг ІХС на прикладі аналізу кількісних і якісних характеристик порушень ритму, а також частоти і тривалості ішемічних епізодів у пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС на тлі ГЕРХ. З цією метою було обстежено 107 пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС, віком від 44 до 78 років. Середній вік пацієнтів склав 63,4±8,94 року, в тому числі 73 (68,2 %) жінок і 34 (31,8 %)  чоловіків. Основною групу склало 65 пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС на тлі ГЕРХ і 42 пацієнти з АГ в поєднанні з хронічною ІХС без супутньої ГЕРХ, відповідно, увійшло в групу контролю. Були проведені всі необхідні загальноклінічні та інструментальні обстеження відповідно до поставлених завдань дослідження: загальноклінічне дослідження, ЕхоКГ, холтерівське моніторування ЕКГ, езофагогастродуоденоскопія. Отримані дані свідчать про значно більшу частоту порушень ритму як суправентрикулярних, так і шлуночкових, в групі пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС на тлі ГЕРХ. Крім того, за кількісними характеристиками порушень ритму пацієнти з супутньою ГЕРХ характеризувалися більш тяжким перебігом порушень ритму, що відображалося великою кількістю пацієнтів з аритміями більш високих градацій. Наявність супутньої ГЕРХ у пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС достовірно частіше асоціювалося з наявністю ФП. Частота ішемічних епізодів у пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС на тлі ГЕРХ була достовірно частіше в порівнянні з пацієнтами без супутньої ГЕРХ. Таким чином ГЕРБ у пацієнтів з АГ в поєднанні з хронічною ІХС є додатковим фактором, який погіршує перебіг ІХС і створює умови для підвищення загального кардіоваскулярної ризику.