z-logo
open-access-imgOpen Access
СТАН СЕКСУАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОДИНАХ ЖІНОК З ПОРУШЕННЯМ ЗДОРОВ’Я СІМ’Ї ТА РІЗНИМ АДДИКТИВНИМ СТАТУСОМ
Author(s) -
M. V. Savina
Publication year - 2017
Publication title -
zdobutki klìnìčnoï ì eksperimentalʹnoï medicini
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2415-8836
pISSN - 1811-2471
DOI - 10.11603/1811-2471.2016.v0.i4.7086
Subject(s) - mathematics
З використанням клініко-психологічного та психодіагностичного методів обстежено 371 подружню пару, які звернулися за допомогою з приводу порушення сімейних стосунків, серед яких в 321 родині мали місце прояви аддиктивної поведінки (АП) у жінок (ДГ1), а у інших 50 сімей – нормативні показники АП у жінки (ДГ2). В якості групи порівняння (ГП) обстежено 50 умовно гармонійних ПП. На відміну від жінок ГП, які характеризувались відсутністю ознак порушення сексуальної взаємодії, серед осіб ДГ1 і ДГ2 встановлені клінічно окреслені порушення сексуального здоров’я, що мали більшу представленість в і вираженість у подружжів ДГ2, в яких у дружин не було проявів АП. В ґенезі порушення сексуальної взаємодії, для родин, в яких у жінки встановлена АП, стрижневим виявилося ураження психологічного його компонента у обох з подружжя, а наявність проявів АП у дружини – лише патопластичним фактором (p˂0,05). В механізмах розвитку порушення сексуальної взаємодії у ДГ2, стрижневими були ураження психологічного та соціально-психологічного компонентів, інші мали патопластичний вплив на формування деформації сексуальної взаємодії (p˂0,05). Вираженість деструктивного впливу порушення психологічного компонента сексуальної взаємодії, як стрижневого ураження, мало більш виражений характер у подружжів ДГ2, ніж у ДГ1 (p˂0,05). Можна припустити, що АП, виявлена у жінок з помірною вираженістю порушення сексуальної взаємодії, ставала способом нівеляції психоемоційного напруження, що виникало внаслідок неотримання від родини відчуття психологічного притулку та підтримки, та знижувала рівень його вираженості. На відміну від них, жінки з нормативним адиктивним статусом, наявне негативне психоемоційне фрустраційне тло реалізовували в рамках сім'ї, створюючи тим самим високий рівень подружньої конфліктності і деформації сексуальної взаємодії. Отримані дані були покладені нами в основу при розробці системи психологічної корекції та психопрофілактичної підтримки здоровʼя сімʼї за наявності АП у жінок.

The content you want is available to Zendy users.

Already have an account? Click here to sign in.
Having issues? You can contact us here