Ультразвукова характеристика гострих та хронічних неодонтогенних піднижньощелепних лімфаденітів у дітей

Резюме. Метою роботи було вивчити особливості ультразвукової картини при гострому гнійному та хронічному гіперпластичному неодонтогенному піднижньощелепному лімфаденіті у дітей. У результаті дослідження проведено аналіз обстеження 20 хворих на гострий гнійний одонтогенний піднижньощелепний лімфаденіт та 10 дітей, хворих на хронічний гіперпластичний неодонтогенний піднижньощелепний лімфаденті, у віці від 7 до 12 років. Зіставлення даних проведеного доплерівського сканування дозволило встановити, що на першу добу звернення від початку захворювання відмічається значна активація судинного компонента, що супроводжується підвищенням в 2,8 раза індексу резистентності, в 3,2 раза – пульсаційного індексу. Кінцева діастолічна швидкість зростала в 4,5 раза. У пацієнтів, що звернулись за допомогою на 2–3 добу від початку захворювання, мало місце зниження, порівняно з першою добою, індексу резистентності в 1,5 раза, пульсаційного індексу – в 1,3 раза, кінцевої діастолічної швидкості – в 1,5 раза, але вони не досягали показників контрольних величин. Сонографічна картина піднижньощелепних лімфатичних вузлів при хронічному гіперпластичному неодонтогеннему лімфаденіті характеризувалась на момент дослідження наступними показниками: поперечний розмір становив (0,93±0,08) см; передньо-задній розмір складав (1,63±0,10) см; співвідношення поперечного та передньо-заднього розміру (індекс Solbiati) становило (0,5±0,03); зображення воріт – присутнє; кортикальний шар візуалізувався; ступінь ехогенності змішаний, а саме, ізоехогенних випадків виявлено 80 %, гіперехогенних 20 %; індекс резистентності склав в середньому (0,28±0,04); пульсаційний індекс дорівнював (0,42±0,06); кінцева діастолічна швидкість складала (4,69±0,72) см/с. Проведене дослідження дало можливість зробити висновки, що узагальнення даних ультразвукового сканування у хворих на гострий гнійний неодонтогенний піднижньощелепний лімфадентіт дозволяє встановити залежність ступеня активації судинного компонента від строків, які розділяють первинні клінічні прояви і час звернення за допомогою; при хронічному гіперпластичному неодонтогенному піднижньощелепному лімфаденіті діагностовані збільшені, переважно ізоехогенні лімфатичні вузли з ознаками підвищенного судинного тонусу. Ключові слова: ультразвукове дослідження, діти, піднижньощелепні лімфаденіти.