
АЛГОРИТМ ОЦІНКИ СІМЕЙНОГО СТАТУСУ РОДИНИ З ОНКОЛОГІЧНИМ ПАЦІЄНТОМ
Author(s) -
Inna Mukharovska,
М. В. Маркова,
Т.Г. Кривоніс,
I. V. Zhulkevych
Publication year - 2020
Publication title -
vìsnik socìalʹnoï gìgìêni ta organìzacìï ohoroni zdorov'â ukraïni/vìsnik socìalʹnoï gìgìêni ta organìzacìï ohoroni zdorovʹâ ukraïni
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-9470
pISSN - 1681-2786
DOI - 10.11603/1681-2786.2020.1.11200
Subject(s) - computer science
Мета: визначити критерії оцінки та розробити алгоритм аналізу психологічного статусу сім’ї з онкологічним пацієнтом у взаємозв’язку з перебігом та лікуванням захворювання і його впливом на сімейне функціонування.
Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі Медико-психологічного центру Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова та Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру протягом 2015–2019 рр. з дотриманням етичних та деонтологічних стандартів. На основі інформаційного пошуку сучасної фахової літератури з питань психологічного стану членів сім᾽ї онкологічних пацієнтів визначено критерії оцінки та алгоритм аналізу психологічного статусу родин за участю 288 сімей з онкологічним пацієнтом, жінками та чоловіками, які дали згоду на участь у дослідженні.
Результати. На основі визначення основних критеріїв, що описують психологічний статус сімʼї з онкологічним пацієнтом, до яких віднесено психологічні проблеми та потреби, особливості психоемоційного стану, моделі поведінки родини, тип взаємодії у лікувальному процесі, розроблено поетапний алгоритм оцінки психологічного статусу родини з онкохворим, який дозволив диференційовано застосовувати медико-психологічні заходи.
Висновки. Базовими напрямками психологічної допомоги для родини з онкохворим є стабілізація психоемоційного стану членів сімʼї, наближення ірраціональних уявлень щодо захворювання до більш реалістичних, робота з екзистенційними переживаннями, посилення підтримувального компонента у відносинах, навчання комунікації на тему хвороби, приведення до балансу підтримки пацієнта та збереження його автономії, вираження своїх переживань та сприяння формуванню адаптивної стратегії подолання хвороби.