ЗНАННЯ ІСТОРІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ – ЗАПОРУКА УСПІХУ І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ВІД ПОМИЛОК

Мета: привернути увагу лікарів до проблеми туберкульозу через знання історичного минулого і застерегти від помилок на майбутнє. Матеріали і методи. В основу покладено літературні повідомлення, дані офіційної статистичної звітності, а також власні багаторічні спостереження та дослідження. Результати. У статті наведено найважливіші дані щодо туберкульозу в історичному аспекті як у світовому масш­табі, так і в Україні. Проаналізовано статистичні дані про захворюваність, смертність від туберкульозу, ефективність його лікування в розрізі десятиліть. Звернено увагу на необґрунтовано хибні думки, що всі питання про туберкульоз вже вирішені та є утопічні прогнози про його ліквідацію як розповсюдженого захворювання у багатьох країнах світу. Україну спіткала така ж ситуація, що призвело до епідемії туберкульозу (1995 р.). Завдяки міжнародній допомозі, цілеспрямованим діям українського уряду вдалося зупинити спалах епідемії. Попри успіхи у подоланні туберкульозу в Україні за останні роки виникли деякі стратегічні помилки в боротьбі з цим захворюванням. Обговорено сприйняття передового світового досвіду, його втілення щодо реорганізації протитуберкульозної служби в Україні. Висновки. Досвід світової та вітчизняної фтизіатрії дозволяє фахівцям повніше зрозуміти проблему туберкульозу як захворювання з його поліморфним патоморфозом і невдачами в боротьбі з ним. Проте проявляються стратегічні прорахунки, поспішно закриваються протитуберкульозні заклади, скорочується ліжковий фонд і кількість фтизіатрів.