Open AccessПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ДОВГОТРИВАЛОЇ ВТОРИННОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА
Author(s) -
M. V. Hrebenyk,
I. V. Levchyk
Publication year - 2018
Publication title -
vìsnik socìalʹnoï gìgìêni ta organìzacìï ohoroni zdorov'â ukraïni/vìsnik socìalʹnoï gìgìêni ta organìzacìï ohoroni zdorovʹâ ukraïni
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-9470
pISSN - 1681-2786
DOI - 10.11603/1681-2786.2018.1.9233
Subject(s) - medicine
Мета: оцінити прихильність до довготривалого лікування хворих після інфаркту міокарда (ІМ) залежно від реваскуляризації.Матеріали і методи. Обстежено 152 хворих із інфарктом міокарда, яких поділено на групи: 1а – прихильні (за анкетуванням Morisky-Green), із перкутанним коронарним втручанням (ПКВ) (n=47), 1б – прихильні, без ПКВ (n=30); 2а – не прихильні, із ПКВ (n=25), 2б – не прихильні, без ПКВ (n=50). Оцінювали зміни клініко-лабораторних та ехокардіографічних значень.Результати. У всіх хворих не зменшувався індекс маси тіла, а 2/3 курять і досі. Серед осіб 1а групи, на відміну від решти груп, знижувались частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний та діастолічний артеріальний тиск (САТ та ДАТ), глюкоза та холестерол, і через 24 місяці зміни утримувались. Також у них достовірно змінювалась геометрія серця.Висновки. Після ІМ зберігається частковий комплаєнс. У цих пацієнтів встановлено дуже низьку прихильність до немедикаментозних методів вторинної профілактики та заходів із корекції факторів ризику і модифікації стилю життя, що зумовлює необхідність оптимізації організаційно-профілактичних заходів на амбулаторному етапі.