ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА ПРОГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

Мета: оптимізувати діагностичний процес пародонтологічних пацієнтів і запропонувати шляхи прогнозування клінічного перебігу генералізованого пародонтиту та визначення адекватного комплексу місцевих втручань. Матеріали і метод и . Матеріалом для дослідження слугував вміст пародонтальних кишень, забраний у 55 осіб чоловічої статі молодого віку. Основним критерієм відбору серед даного контингенту була відсутність шкідливих звичок та супутньої соматичної патології.Результати. Застосування запропонованого алгоритму обстеження, який включає дослідження клітинного складу пародонтальних кишень та імуногістохімічного профілю клітинних інфільтратів власної пластинки ясен, морфологічних та цитоспецифічних змін епітелію при пародонтиті, дає можливість доповнити арсенал існуючих традиційних методів діагностики в пародонтології більш точними і високоспецифічними та запропонувати ряд морфологічних прогностичних критеріїв клінічного перебігу даної нозологічної одиниці. Висновки. Проведений статистичний аналіз дає можливість виділити «нейтрофільний», «макрофагальний» та «моноцитарний» типи мазків-зскрібків за умов хронічного перебігу генералізованого пародонтиту. Ключові слова: оптимізація, алгоритм, пародонтальна кишеня, клітини, ядро, цитоплазма.