ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

Розглянуто проблему впливу пандемії COVID-19 на епідемічну ситуацію з туберкульозу. Аналіз джерел літератури показав, що до пандемії COVID-19 у багатьох країнах спостерігався стійкий прогрес у боротьбі з туберкульозом зі зменшенням захворюваності на 9 % у 2015-2019 рр., та смертності на 14 % за той самий період. Збої в роботі протитуберкульозних служб, спричинені пандемією COVID-19, призвели до подальших невдач. У багатьох країнах людські, фінансові та інші ресурси були перерозподілені з туберкульозу на відповідь COVID-19. Системи збору даних і звітності також зазнали негативного впливу. Згідно з новим звітом, дані, зібрані з більш ніж 200 країн, продемонстрували значне скорочення повідомлень про випадки туберкульозу, причому зниження на 25-30 % зафіксовано в країнах із високим рівнем захворюваності на туберкульоз, у період з січня по червень 2020 р. порівняно з тим же 6-місячним періодом у 2019 р. Криза економічна та криза здоров’я, створена пандемією COVID-19, а також заходи державної охорони здоров’я на цей момент, вжиті для припинення розповсюдження вірусу, можуть мати вплив на поширення туберкульозу та лікування хворих у стаціонарних і домашніх умовах, діагностичні служби і програми профілактики й боротьби з туберкульозом. Окремо проаналізовані зміни ситуації з туберкульозу в Білорусі, Польщі та Україні. Відзначено, що оскільки світ об’єднується для боротьби з пандемією COVID-19, важливо забезпечити продовження роботи основних служб охорони здоров’я, щоб захистити життя людей з туберкульозом та іншими захворюваннями. Послуги охорони здоров’я, включаючи національні програми боротьби з туберкульозом, повинні активно брати участь у забезпеченні ефективної та швидкої реакції на COVID-19, забезпечуючи при цьому підтримку служб туберкульозу.