
СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ БЕЗЕРИТЕМНОЇ ФОРМИ ХВОРОБИ ЛАЙМА
Author(s) -
M. A. Andreychyn,
M. M. Korda,
В. С. Копча,
M. I. Shkilna
Publication year - 2020
Publication title -
ìnfekcìjnì hvorobi
Language(s) - Ukrainian
Resource type - Journals
eISSN - 2414-9969
pISSN - 1681-2727
DOI - 10.11603/1681-2727.2020.1.11092
Subject(s) - medicine
Мета дослідження – запропонувати метод діагностики безеритемної форми хвороби Лайма за допомогою термографічного обстеження хворих.
Пацієнти і методи. Спостерігали 33 хворих на Лайм-бореліоз: 12 осіб з безеритемною і малосимптомною формою недуги, 21 – з мігруючою еритемою (шкірна форма). Пацієнти були віком від 24 до 49 років, середній вік склав (34,3±1,5) року. Серед обстежених - 15 (45,4 %) чоловіків і 18 (54,5 %) жінок. Наявність безеритемної форми хвороби Лайма діагностували за місцевим запаленням шкіри на місці присмоктування кліща у вигляді її незначної гіпертермії (∆Т=0,6-1,1 °С), що утримувалась протягом двох і більше тижнів. Використовували медичний тепловізор ТІ-120 (Китай). Термограми аналізували за допомогою програмного пакету «IRSee Software».
Результати. На термограмах ділянок укусів кліщами хворих на безеритемну і малосимптомну шкірну форму ХЛ за допомогою тепловізора завжди реєстрували наявність локального «розігріву». При цьому майже у кожної четвертої такої особи ∆Т перебував у діапазоні 0,6-1,1 °С, у половини – 1,2-1,6 °С і лише у 16,7 % перевищував 1,6 °С. Локальний «розігрів» ділянок укусу кліщами більше 1,6 °С майже удвічі частіше відзначався у хворих з мігруючою еритемою, ніж при безеритемній формі.
Висновок. Метод дистанційної термографії дозволяє швидко діагностувати безеритемну форму хвороби Лайма, тому його доцільно використовувати у практичній медицині.