ЗМІНИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ З ХРОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ НИРОК

Мета роботи – встановити значення імунограми в оцінці ураження нирок ВІЛ-інфікованих осіб.Пацієнти і методи. Обстежено 292 хворих на ВІЛ-інфекцію, які перебували на амбулаторному спостереженні в Чернівецькому обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом. Результати. У ВІЛ-інфікованих осіб з хронічною хворобою нирок виявлено відхилення з боку абсолютного вмісту Т-хелперів, цитотоксичних Т-клітин, а також імунорегуляторного індексу.На рівні субпопуляцій Т-лімфоцитів проявляються і статеві відмінності: у чоловіків порівняно з жінками підтверджено достовірно нижчий відсоток Т-хелперних лімфоцитів (CD3+CD4+), суттєво вищу частку цитотоксичних Т-клітин (CD3+CD8+) і, відповідно, зниження імунорегуляторного індексу (в усіх випадках р<0,05). У ВІЛ-інфікованих з ураженням нирок достовірно знижені абсолютне й відносне числа CD3+CD4+-клітин, імунорегуляторний індекс, а також абсолютне й відносне значення цитолітичних Т-лімфоцитів (CD3+CD56+) порівняно з ВІЛ-інфікованими без патології нирок (р<0,05). При наростанні рівня протеїнурії у крові знижується абсолютне число лімфоцитів і Т-лімфоцитів (CD3+), а також зростає відсоток та абсолютне число цитотоксичних Т-клітин (CD3+CD8+). Однак кореляційний аналіз рівня протеїнурії та показників типової імунограми жодного значущого зв’язку не виявив.Висновки. Можна стверджувати, що ураження нирок в осіб з ВІЛ-інфекцією розвивається на тлі суттєвішого падіння числа переважно Т-хелперної субпопуляції лімфоцитів.