СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ І ДІАГНОСТИКУ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ (ЧАСТИНА 2)

Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на ранню діагностику сепсису та виявлення генетичних предикторів розвитку сепсису у дітей.Здійснено аналітичний огляд літератури про сучасні погляди на патогенез, генетичні особливості та діагностичні маркери розвитку гнійно-септичних станів у дітей. Друга частина статті детально висвітлює стан вивчення генетичних предикторів розвитку сепсису та можливість іх використання для виявлення груп ризику серед дітей у загальній популяції. Розглядається місце та значимість ряду найбільш вживаних біомаркерів для ранньої діагностики сепсису, які можуть відповідати концепції SMART, переваги та недоліки кожного із цих маркерів. Представлені дані по можливості використання найсучаснішого маркера – пресепсину, його переваги над прокальцитоніном та С-реактивним протеїном.Висновок: вивчення поліморфізму генів молекул цитокінів дозволить виділяти контингенти дітей, які мають схильність до розвитку септичного процесу. Застосування найбільш чутливих та специфічних біомаркерів діагностики сепсису дасть змогу своєчасно розпочинати терапію у повному обсязі, що покращить результати.