ГЕНЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНЕЙРОННИХ ВЗАЄМОДІЙ У ХВОРИХ НА МЕНІНГІТ

Мета роботи – аналіз і узагальнення сучасних уявлень про вплив генетичних факторів на механізми порушень функцій центральної нервової системи у хворих на менінгіт.Менінгіт – запальний процес у центральній нервовій системі, який характеризується тяжким перебігом. Незважаючи на ефективні методи інтенсивної терапії, приблизно у 8-30 % пацієнтів із менінгітом спостерігається летальне завершення хвороби, а 50-60 % хворих, що вижили, страждають від тривалих ускладнень, включаючи біль голови, психічні розлади (астенія, стомлюваність, депресія, страхи, перепади настрою, порушення сну, емоційні й поведінкові розлади), когнітивну дисфункцію, епілепсію,  рухові розлади, втрату слуху, розлад зору.Висновки. У хворих на менінгіти виявлено порушення регуляторної функції центральної нервової системи, спричинені запальним процесом на тлі генетичних особливостей міжнейронних взаємодій. Ці взаємодії зводяться головним чином до генетично залежних механізмів обміну енергетичними і пластичними матеріалами та інформацією про характер та інтенсивність процесів.