ЕМЕРДЖЕНТНІ І РЕ-ЕМЕРДЖЕНТНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ: ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА XXI СТОЛІТТЯ

У даний час розглядається три основних чинники виникнення і розповсюдження емерджентних інфекцій:1. Фактори біологічної природи - генетична мінливість вірусів (мутація), яка є фундаментальною властивістю вірусних патогенів, вона допомагає збудникові уникати відповіді імунної системи хазяїна, збільшувати свою вірулентність таі індукувати резистентність до антивірусних препаратів. 2. Зоогеографічні фактори – почастішання контактів людини з птахами і тваринами створюють оптимальні умови для еволюції вірусів, непередбачуваного пасирування в їх організмі з можливістю посилення їх вірулентності, а також генетичних рекомбінацій як між генами самих вірусів, так і між генами вірусів і клітин хазяїна.3. Соціально-економічні чинники є значущою причиною виникнення і розповсюдження емерджентних і ре-емерджентних захворювань. Відмічено, що епідеміологічний ризик захворювань багато в чому пов’язаний з рівнем соціально-економічного становища в країні. Найбільш небезпечні і тяжкі інфекційні захворювання, як правило, частіше виникають в країнах з високою щільністю і низьким рівнем життя населення.Наведені короткі дані про найбільш важливі емерджентні і ре-емерджентні інфекції вірусної природи, що створили надзвичайні епідемічні ситуації в світі з високою захворюваністю і смертністю. Для успішної боротьби з ними необхідне створення ефективної системи моніторингу, спрямованої на виявлення нових збудників, що знову повертаються в людську популяцію. Проблема емерджентних і ре-емерджентних інфекцій має глобальне значення, у зв’язку з чим для її оперативного і результативного вирішення необхідна також міжнародна співпраця.Ключові слова: емерджентні і ре-емерджентні вірусні збудники, епідемії і пандемії, система моніторингу і боротьби з особливо небезпечними інфекціями.