ЕФЕКТИВНІСТЬ СПЕЦИФІЧНИХ ІМУНОГЛОБУЛІНІВ І РИБОНУКЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ У ЛІКУВАННІ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ ОСІБ, ХВОРИХ НА ЦИТОМЕГАЛОВІРУСНИЙ ЕНЦЕФАЛІТ

Під спостереженням перебували 30 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, у яких порівнювали ефективність різних схем лікування цитомегаловірусного енцефаліту: ганцикловіром (І група - 10 осіб); ганцикловіром та протицитомегаловірусним імуноглобуліном для внутрішньовенного введення (ІІ група - 10 осіб); ганцикловіром, протицитомегаловірусним імуноглобуліном для внутрішньовенного введення та препаратом рибонуклеїнової кислоти (ІІІ група - 10 осіб). Встановлено, що схема із застосуванням імуноглобуліну та рибонуклеїнової кислоти супроводжується зростанням рівня нейтрофілів на 600,2 кл./мкл, СD4+ Т-лімфоцитів на 65,42 кл./мкл, зниженням летальності на 40 %, скороченням терміну перебування на стаціонарному лікуванні на 14,9 дня. Під впливом комплексного лікування спостерігалися зменшення явищ інтоксикації, динамічне покращення клінічного стану пацієнтів, відновлення функцій центральної та периферичної нервової системи, збільшення обʼєму фізичної реабілітації.