Microscopic fungi as an object of multivector studies (in honor of 60th Anniversary of Tetiana Kondratiuk)

На науковому життєвому шляху Кондратюк Тетяни Олексіївни, старшого наукового співробітника НДЛ "Фармакології і експериментальної патології" ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка була велика кількість об'єктів досліджень: мікроорганізми і якість питної води, мікроорганізмипошкоджувачів авіаційного палива, паливної системи літаків; мікроскопічні гриби-пошкоджувачів музейних колекцій тощо. Основна частина її наукового доробку була присвячена дослідженням, спрямованим на з'ясування причин біопошкоджень пам'яток історії та культури, визначення шляхів їхнього подальшого збереження та захисту від пошкоджень, яких завдають мікроскопічні гриби. Після закінчення кафедри мікробіології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка в 1982 р. Тетяна Олексіївна була направлена на роботу в Державну науково-дослідну реставраційну майстерню (після 1992 р. – Національний науково-дослідний реставраційний центр України Міністерства культури України), де працювала на посадах наукового співробітника та завідувача відділу. У тісній співпраці з колегами Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України Тетяною Олексіївною було детально вивчено видове різноманіття та морфолого-фізіологічні особливості мікроскопічних грибів-пошкоджувачів музейних творів темперного та олійного живопису, зокрема українських ікон ХVІІ–ХІХ ст. Маючи можливість працювати з різноманітними пам'ятками ХVІ–ХІХ ст., Тетяна Олексіївна сприймала ці дослідження як можливість дотику до минулих епох і виконувала їх з душевним трепетом, дуже відповідально та з високим емоційним піднесенням. Під її керівництвом було підготовлено збірник статей "Мікроорганізми як чинники пошкоджень пам'яток історії і культури" (1998). Вивчення мікроскопічних грибів з метою захисту історичних монументальних та музейних пам'яток України від біологічних пошкоджень проводилось у складі декількох міжнародних проєктів за підтримки Міжнародної фундації INTAS (1994–1997), в яких Тетяна Олексіївна була керівником групи виконавців від України. У 2002 р. в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України вона захистила дисертацію на тему "Мікроорганізми як чинники пошкоджень творів станкового живопису музейного фонду України" на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (наук. керівник – д-р біол. наук, проф. Н. М. Жданова). У відділі систематики та фізіології мікроміцетів Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного (2001– 2004), а також на біологічному факультеті – у подальшому Навчально-науковому центрі "Інститут біології та медицини" – обіймала посади наукового співробітника, завідувача НДЛ, старшого наукового співробітника. Під керівництвом Тетяни Олексіївни було здійснено ряд ґрунтовних досліджень із наданням відповідних практичних рекомендацій, пов'язаних із розв'язанням проблем біопошкодження багатьох об'єктів, зокрема різних музейних колекцій, книг та приміщень Національної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського НАН України, фонди якої постраждали від аварії в 2002 р.; фондосховища зі збереження архівних, кінота фотодокументів (2004–2005); приміщень та цінних паперів Національного банку України (2007); приміщень і книг, зокрема стародруків, Національної бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2016). Для працівників архівних установ та бібліотек за безпосередньої участі Тетяни Олексіївни було підготовлено методичні рекомендації "Ураження документів плісеневими грибами та заходи з охорони праці під час роботи з ушкодженими документами", "Дослідження впливу біоцидних препаратів на старіння реставраційних паперів". У 2017 р. Т. О. Кондратюк була науковим керівником та відповідальним виконавцем теми з проведення мікологічного обстеження стін із живописом у Софійському соборі (ХІ ст.) – пам'ятки архітектури і монументального живопису, об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО No 527. Тетяна Олексіївна визначила основні причини, які сприяли виникненню та розвитку біопошкоджень настінного живопису в Софійському соборі, охарактеризований комплекс мікроорганізмів-деструкторів, терміново розроблені та надані відповідні рекомендації, здійснення яких дозволило значно поліпшити ситуацію в музеї. За ініціативи та безпосередньої участі Т. О. Кондратюк було започатковано та створено "Колекцію культур мікроміцетів-пошкоджувачів", яку в березні 2012 р. зареєстровано як частину мікологічної колекції в Міжнародній базі колекцій мікроорганізмів (WDCM 1000, акронім колекції – FCKU). Наявність в Колекції мікроскопічних грибів – актив-