ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМ РІВНЕМ ДОВІРИ В МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКАХ

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному розгляду проблеми довіри і соціально-психологічних характеристик у осіб юнацького (студентського) віку. Встановлено, що рівень емпатії та довіри особистості і міжособистісні стосунки юнаків знаходяться у взаємозв’язку і характеризуються загальною психологічною особливістю: силою прояву емпатії, що входять до емоційної сфери особистості, і співвідношенням рівнів міжособистісних стосунків. Завдяки особливостям емпатії та довірливого спілкування юнаки можуть оцінювати навколишніх людей, встановлювати певне значення відносин, які набувають протягом певного періоду часу. Докорінна зміна соціальної ситуації розвитку викликає інтенсифікацію програм пошуку шляхів особистісної самореалізації, прийняття відповідальних рішень, перебудови системи зв’язків з оточуючими. Соціальні норми й правила, засвоєні в попередні вікові періоди, лягають в основу формування власної системи поглядів на реалії співжиття людей в соціумі. На підставі результатів діагностики було виявлено переважну більшість осіб (85,7 %) з низьким рівнем довіри в міжособистісних стосунках, у яких були досліджені такі соціально-психологічні характеристики, як типи ставлення до оточуючих і рівень емпатичних здібностей. Результати емпіричного дослідження вказують на залежність особистості у прийнятті рішення довіряти чи ні від думки інших людей, постійний пошук підтвердження правильності свого вибору, невпевненість у власних можливостях. Статистичний аналіз отриманих результатів дозволив виявити достовірні відмінності в стилях (типах) міжособистісних відносин, рівні розвитку емпатичних здібностей у студентів з низьким рівнем довіри. Отримані результати стали психологічною основою для розробки соціально-психологічного тренінгу, як ефективного засобу підвищення рівня довіри студентів у період ранньої юності, адже саме довіра виконує соціальнопсихологічні функції пізнання, інтерактивності, адаптації, інтеграції, орієнтування, регулювання, комунікації, прогнозування, забезпечує розвиток, самовираження й самовдосконалення.