Нематеріальні наслідки злочинності індивідуального рівня (кримінологічний вимір)

У статті обґрунтовується необхідність активізації кримінологічного пізнання фундаментальної пробле-ми наслідків злочинності. Наголошується на тому, що з’ясування масштабів прояву наслідків злочинності становить як науковий, так і суто практичний інтерес. Характер наслідків, їх параметри, рівні прояву, адре-сати спричинення, «ціна» та інші моменти підлягають обов’язковому врахуванню при розробці превентивно-го впливу на злочинність. Розглянуто поняття наслідків злочину немате-ріального змісту під кутом зору представників кри-мінально-правової та кримінологічної науки. Сфор-мульоване авторське визначення нематеріальних наслідків злочинності як «генерованих злочинністю для особистості, суспільства, держави наслідків не уре-чевленого характеру, формами прояву яких виступає спричинення психічної (моральної) шкоди індивідам, а також немайнової шкоди юридичним особам публіч-ного та приватного права, інститутам громадянсько-го суспільства, державі». З урахуванням характеру завданої шкоди нематеріальні наслідки злочинності пропонується розглядати на індивідуальному (пост-травматичні та душевні розлади потерпілих від злочи-нів фізичних осіб; шкода для ділової репутації юридич-них осіб внаслідок злочинної поведінки); суспільному (страх перед злочинністю; звикання до злочинності; кримінальна субкультура тощо) та державному («кри-за довіри» до органів кримінальної юстиції; зниження міжнародного іміджу держави) рівнях. Здійснено аналіз чинного законодавства, практи-ки правозастосування, наукової літератури на пред-мет з’ясування категоріального апарату, що позначає негативні для особи наслідки реалізованої щодо неї протиправної поведінки, які носять неуречевлений характер. З використанням теоретичних напрацювань у сфері кримінології, юридичної психології, медици-ни, даних кримінальної статистики розкрито обсяг не-матеріальних наслідків для потерпілих від сексуально-го насильства осіб.