ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ В СТРУКТУРІ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВОЛОНТЕРІВ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНА З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ВІЙСЬКОВИХ В ЗОНІ АТО

Метою роботи було вивчення особливостей емоційного вигорання та психологічної дезадаптації українських волонтерів. За допомогою клініко-психологічного та психодіагностичного методів обстежено 147 осіб, що займалися волонтерською діяльністю, пов'язаною з забезпеченням військових в зоні АТО, не менше 1 року. Встановлено, що волонтерська діяльність несе потенційні ризики розвитку синдрому емоційного вигорання (СЕВ). У 61,2% з загальної кількості обстежених осіб, встановлено наявність або окремих фаз СЕВ, що формуються (34,0%), або сформованих (27,2%). Поява ознак СЕВ передує появі клінічно окреслених дезадаптивних проявів та впливає на їх структуру. СЕВ, вмикаючи механізми захисту від стресу, підвищує прояви дезадаптації щодо волонтерської діяльності, що в сукупності негативно впливає на фізичне, психологічне та соціальне функціонування волонтерів.