ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ПРОГНОЗУ РЕЦИДИВУ МІСЦЕВО–ПОШИРЕНОГО РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ПІСЛЯ РАДИКАЛЬНОЇ ПРОСТАТЕКТОМІЇ

Мета. Проаналізувати патоморфологічні фактори прогнозу виникнення рецидиву клінічно верифікованого місцево–поширеного раку передміхурової залози (РПЗ) після радикальної простатектомії (РПЕ). Матеріали і методи. Оцінювали вплив несприятливих патоморфологічних факторів на частоту виникнення біохімічного рецидиву у 106 хворих за місцево–поширеного РПЗ. Результати. У 55 (51,9%) хворих виявлений рецидив РПЗ. Позитивний хірургічний край (ПХК) відзначений у 34,9% спостережень, периневральна інвазія пухлини (ПНІ) – у 49,1%, метастази в реґіонарних лімфатичних вузлах – у 19,8%, показник Глісона 8 балів і більше – у 25,5%; у 25,5 % – виявлений один, у 23,6% – два, у 13,2% – три, у 4,7% – всі чотири фактори. За відсутності несприятливих факторів рецидив виник у 14,3% хворих. Висновки. У міру збільшення кількості несприятливих патоморфологічних факторів у хворих за клінічно верифікованого місцево–поширеного РПЗ статистично достовірно збільшується ризик виникнення рецидиву.