STATE OF PROOXIDANT AND ANTIOXIDANT BLOOD SYSTEMS IN WHITE RATS WITH EXPERIMENTAL DIABETES MELLITUS

Резюме. Мета: вивчити стан прооксидантно-антиоксидантної систем крові у білих щурів при експериментальному цукровому діабеті. Матеріали і методи. Модель цукрового діабету відтворювали шляхом внутрішньоочеревинного введення білим щурам стрептозотоцину фірми «Sigma» (США), розведеного в 0,1 М цитратному буфері з рН 4,5, з розрахунку 60 мг/кг маси  тіла. Контрольній групі тварин внутрішньоочеревинно вводили еквівалентну дозу 0,1 М цитратного буферного розчину з рН 4,5. У сироватці крові визначали вміст дієнових кон’югатів, активність каталази через 14, 28, 42 і 70 діб після ін’єкції стрептозотоцину. Результати. Біохімічні дослідження сироватки крові показали, що у тварин з цукровим діабетом спостерігається підвищення рівня дієнових кон’югатів на всіх етапах експерименту: через 14 діб на 31,8%, через 28 діб на 104,4%, через 42 доби на 112,5% і через 70 діб на 125,4%. Водночас у сироватці зростала активність каталази. Зокрема через 14 діб концентрація даного ензиму була підвищена на 46,6 %, через 28 діб на 74,8%, через 42 доби – на 29,3%. Через 70 діб дослідження відмічалося зменшення активності каталази на 28,1% у порівнянні з показником контрольної групи тварин. Висновки. Експериментальний цукровий діабет протягом усього періоду дослідження супроводжується інтенсифікацією процесів ліпопероксидації, що проявляється достовірним підвищенням у сироватці крові вмісту дієнових кон’югатів. На тлі розвитку цукрового діабету у сироватці крові відмічається виснаження ферментної ланки антиоксидантної системи, про що свідчить зменшення каталазної активності, яка особливо виражена на 70-у добу експерименту.   Ключові слова: стрептозотоцин-індукований діабет, дієнові кон’югати, каталаза.