Етика істини в епоху техногенної цивілізації та інформаційного суспільства

У процесі аналізу теорій Г. Йонаса, Б. Хюбнера, В. Стьопіна і Т. Вороніної аргументовано, що в сучасній цивілізації прогресують процеси вихолощування смислу людського життя, що веде до проблем, які погрожують існуванню людства. Спираючись на теорії  Г. Геґеля,  Г.- Ґ. Ґадамера, а також Дж. Нейдлмана і Т. Озборна, продемонстровано, що актуалізація у сучасному суспільстві питань етики істини здатна допомогти наділити життя сучасної людини  смислом і метою існування та допомогти у боротьбі з наявними деструктивними  тенденціями сучасної цивілізації. Показано, що теорія Г. Йонаса щодо відповідальності людини за існування людства може бути доповнена ідеєю відповідальності людини за осмисленість свого існування. Ця ідея, як було  аргументовано,  здатна не тільки застерегти від повернення у майбутньому до ситуації перебування цивілізації на межі загибелі, до чого невідворотно призводить ігнорування істини на користь її беззмістовних субститутів, але й здатна також наділити існування людини повнотою та осмисленістю.