ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК МЕДПРАЦІВНИКІВ ЯК ЗАСІБ ВИРІШЕННЯ БІОЕТИЧНИХ ДИЛЕМ У МЕДИЦИНІЙ ПРАКТИЦІ

Стан здоров’я населення України ускладнюється поширенням ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкозахворювань [1], зростанням рівня дитячої інвалідності [2]. Всі ці стани та захворювання на термінальних стадіях потребують надання паліативної допомоги, яка часто вимагає від медичного персоналу зваженого вирішення неоднозначних фізичних, психологічних та духовних проблем хворого, і потребує біоетичного підходу. В літературі обмаль даних про стан емоційного інтелекту студентів, які вивчають медицину. Водночас, реформування сучасної медичної галузі ставить високі вимоги до професійних компетенцій майбутніх фахівців. Метою роботи було дослідити психологічні якості студентів медичних навчальних закладів, які залучені до волонтерської діяльності, зокрема емпатичні здібності, стан емоційного інтелекту, що є підгрунтям ефективного спілкування у медичній практиці. Доцільно удосконалювати навчальні програми для студентів медичних навчальних закладів, включаючи до практичних завдань типові стиуації етичного вибору в медичній практиці, які розвивають емоційний інтелект і комунікативні навички. // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o