Вплив інтратуморальної експресії тимідилатсинтази на виживаність хворих на рак підшлункової залози, які отримували гемцитабін і тегафур в ад’ювантному лікуванні

Рак підшлункової залози (РПЖ) входить в першу четвірку в структурі онкологічної смертності. Комбінації фторпіримідинів і гемцитабина давно і активно використовуються в паліативної хіміотерапії РПЖ. У ад'ювантном режимі такі комбінації використовуються рідше, було показано, що вони можуть впливати на довгострокову виживаність, але ефект значно відрізняється серед пацієнтів з різним фенотипом пухлини. Метою нашого дослідження було вивчення взамосвязі рівня експресії тіміділатсінтази (TS) у хворих РПЖ, які отримують ад'ювантному гемцитабін + тегафур (ГемТег), і їх загальної виживаності. У дослідження були залучені 62 пацієнта, яким була виконана радикальна резекція з приводу РПЖ. Aд'ювантная хіміотерапія за схемою ГемТег починалася не раніше 2 тижнів після операції. У всіх випадках протоковая аденокарцинома підшлункової залози була верифікована при рутинному гістологічному дослідженні, після чого імуногістохімічно визначали експресію TS. Дані загального виживання були проаналізовані шляхом побудови кривих Каплана-Майера. Виживання в групах порівнювали за допомогою log-rank тесту. Медіана виживання хворих з високою експресією TS на 14 місяців більше, ніж у хворих з низькою експресією TS (36 і 12 соотв.). Перевага в виживання хворих з високою експресією TS є статистично значущим (р = 0,005). Високий рівень імуногістохімічної експресії TS в пухлинах хворих РПЖ може позитивно впливати на прогноз хворих, які отримують поліхіміотерапію за схемою ГемТег в ад'ювантному режимі.