English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Російська поезія ХХ – ХХІ століть характеризуються високою діалогічністю. Лірічний діалог передбачає звернення поета до різних співрозмовників: існуючих і іреальних, конкретних або узагальнених, до осіб, предметів, явищ і абстрактних суттєвостей. У поетичному мовленні новітнього часу в конструкції звертання використовуються різні форми: архаїчна клична форма, називний відмінок іменника, розмовна клична форма, називний відмінок субстантивата. Різні форми звертання виконують в сучасній російськомовній поезії різні функції: розмовна скорочена форма вказує на імітацію реальної діалогічності в площині віршового представлення розмовного дискурсу; архаїчна форма – на поетичну презентацію історичної або релігійної тематики, вона також формує інтертекстуальні зв’язки з давніми текстами або біблійний інтертекст; форма називного відмінку підвищує неозначеність і багатовекторність ліричного діалогу

ФОРМЫ ОБРАЩЕНИЯ В РУССКОЙ ПОЭЗИИ ХХ-ХХІ ВЕКОВ