English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Постановка проблеми. Одним з основних джерел відтворення основного капіталу сільськогосподарських організацій виступають амортизаційні відрахування, які становлять особливу економічну категорію, що опосередковує широке коло таких показників, як собівартість, прибуток, податки, балансова вартість основних засобів. Умови ринкової економіки надають економічним суб’єктам самостійність у визначенні напрямків вкладення інвестицій і їх масштабів, однак при цьому виникає досить гостра проблема залучення інвестиційних ресурсів для відтворювальних цілей. Вирішення проблеми збільшення інвестиційного потенціалу організацій викликає необхідність пошуку нових підходів до підвищення ролі амортизації як власного джерела відтворення основного капіталу. Таким чином, амортизація в основній діяльності підприємств виконує двояку роль. З одного боку, амортизаційні відрахування беруть участь у формуванні собівартості продукції, з іншого ‒ є власним джерелом відтворення основного капіталу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблематики процесів амортизації на Заході не набуло достатнього розвитку у зв’язку з розумінням амортизації як законодавчо визначеного способу компенсації капітальних витрат. У контексті розгляду державної економічної та науковотехнічної політики до концепції амортизації з позицій державного регулювання зверталися такі українські фахівці, як: Л. І. Дідівська, Б. Є. Кваснюк, А. Є. Нікіфоров, Д. М. Стеченко та С. М. Чистов. Питаннями амортизації займалися також зарубіжні вчені, зокрема: Л. А. Бернстайн, М. Ван Бред, Е. Домар, М. Лохман, К. Маттерн, Л. Рушті та інші. Амортизаційні відрахування як джерело фінансування інвестицій до основного капіталу розглядалися А. А. Безуглим, І. А. Бланком, О. Ю. Болховітіновою, Т. В. Гончаровою, Н. М. Гуляєвою, Л. І. Даніловою, М. І. Крупкою, М. І. Кульчицьким, О. О. Лапко, П. А. Орловим, В. І. Тереховим та іншими вітчизняними вченими. Віддаючи належне розробкам українських учених, їхньому внеску у дослідження процесів амортизації та пов’язаних із ними питань, зазначимо, що в цій сфері все ще залишається низка нерозв’язаних проблем. Зокрема, невирішеними є деякі питання щодо амортизаційної політики як складової частини фінансового менеджменту підприємств. Викликають дискусії і проблеми пріоритетності різних джерел фінансування реальних інвестицій в економіці України. Хоча існує чимало наукових праць, які висвітлюють недоліки вітчизняної системи регулювання процесів амортизації, актуальною є потреба у їх систематизації та внесенні пропозицій щодо реформування цієї системи. Постановка завдання. Метою статті є узагальнення підходів науковців щодо визнання амортизації як джерела інвестиційних ресурсів сільськогосподарських підприємств та розробка практичних рекомендації щодо використання амортизаційних відрахувань в якості складової власних фінансових ресурсів з метою відтворення матеріально-технічної бази господарств корпоративного сектору аграрної економіки. Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідженням встановлено, що у провідних країнах світу амортизаційне законодавство, окрім традиційного рівномірного списання амортизаційних відрахувань, передбачає використання пільгового порядку амортизації обладнання (прискорених норм амортизації). Метою такого підходу є стимулювання інтенсивного оновлення засобів виробництва та подолання морального зносу технічних засобів. Прискорені норми амортизації застосовують в США, Великобританії, Німеччині, Японії, Франції, Італії та інших країнах. У Німеччині дозволяється списання 40% витрат на придбання нового обладнання в перший рік експлуатації [1].

Depreciation as a source of investment resources of an agricultural enterprise