English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

Вступ. Одним із найбільш небезпечних наслідків пожеж у природних екологічних системах є фізикохімічні та структурні зміни ґрунтів внаслідок температурного (пірогенного) чинника. Зазначимо, що такого роду пожежі, окрім миттєвого знищення біогеоценозу, вторинно впливають на усі компоненти довкілля протягом багатьох років – відновлення екосистеми відбувається повільно, або не відбувається взагалі, змінюються русла річок, формуються нові екотопи, незворотньо змінюються фізико-хімічні властивості ґрунтового покриву. Пірогенна деградація едатопів сповільнює відновлення. В Україні та за кордоном цій проблематиці присвячено багато наукових праць. Всіх їх можна розділити за такими напрямами: пірогенна деградація торфовищ, фізико-хімічні властивості постпірогенних грунтів, пірогенна сукцесія. Постпірогенні ґрунти потребують детальних досліджень у залежності від конкретних природно-кліматичних умов, які, окрім температурного впливу, є визначальними у процесах екологічної ренатуралізації рослинного вкриття. Мета та методи. Мета роботи – встановити взаємозв’язок між постпірогенним чинником та засоленістю ґрунтів з плином часу для Українського Розточчя. Для вимірювання температури полум’я використовувався автономний тепловізор «Fluke». Вологість ґрунтів визначалася за допомогою вологоміра «МГ-44». Кислотність грунтів визначалася за допомогою контактктного приладу «КС-300В». Моделювання поширення кислотності вглиб генетичних горизонтів здійснено за допомогою демо-версії програми Surfer. Опрацювання статистичних величин здійснено за допомогою програми MS Excel. У роботі використано статистичні, хімічні, ґрунтознавчі, фітоценотичні методи досліджень. Результати та обговорення. У зв’язку із високою засоленістю ділянок протікання лісових пожеж, визначався вміст у пробах хлоридів, сульфатів, фосфатів. Встановлено, що найвищий вміст хлоридів та сульфатів притаманний досліджуваній ділянці No4, а саме: у горизонті 0-5 см вміст хлоридів 432,1 мг/кг, 5-10 см вміст хлоридів 267,1 мг/кг, 10-20 см вміст хлоридів 142,7 мг/кг; у горизонті 0-5 см вміст сульфатів 235,7 мг/кг, 5-10 см вміст сульфатів 160,3 мг/кг, 10-20 см вміст сульфатів 131,7 мг/кг. Надзвичайно високий вміст солей на ділянці із модельним вогнищем свідчить про значне засолювання внаслідок протікання низової пожежі. На решті ділянок рівень концентрації хлоридів та сульфатів значно нижчий в залежності від давності протікання низових пожеж, що свідчить про природне відновлення едафотопів та вирівнювання показників засоленості до фонових значень. Висновки. У результаті проведення дослідження засоленості постпірогенних ґрунтів Українського Розточчя встановлено, що відновлення едафічних показників ґрунту відбувається у залежності від давності протікання низових лісових пожеж. Для досліджень кислотності та засоленості ґрунтів прийняли діапазон виникнення низових лісових пожеж 4 роки. Виявлено, що на досліджуваних ділянках, які піддавалися впливу вогню давніше, показники кислотності та засоленості відповідають фоновим значенням та є значно нижчими за ці ж значення для модельного вогнища. Ключові слова: лісова пожежа, пожежа в природних екосистемах, пожежна небезпека, пірогенні ґрунти, засоленість, пірогенна деградація.

SALINATION OF POSTPIROGENIC SOILS OF UKRAINIAN ROZTOCHYA