English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

У статті розглядається роль Аврелія Августина в генезисі феномену «забуття Трійці» у західному християнському богослов’ї. Незважаючи на значний вклад Августина в розвиток доктрини про Трійцю, окремі риси його богослов’я з розвитком богословської традиції стали латентними чинниками, які викликали модалістичні тенденції в західному тринітарному богослов’ї. А в кінцевому підсумку внесли свій вклад у феномен «забуття Трійці» наприкінці 19-го – на початку 20-го століття. Доктрина про Трійцю характеризується такими рисами. По-перше, Августин починав розгляд вчення про триєдиного Бога з концепції єдності божественної природи – це було його вихідним пунктом. Лише на другому етапі своєї аргументації він переходив до концепції про божественні Особи – це те, що слід було доводити. По-друге, він дотримувався концепції, за якою всі божественні дії поза Трійцею щодо створеного світу приписувалися всій Трійці як цілому, а не окремим божественним Особам. Божественна дія в кінцевому підсумку приписувалася не окремій Особі Трійці, а єдиній спільній природі Бога. По-третє, Августин активно використовував психологічні аналогії для ілюстрації образу Трійці. Психологічним аналогіям присвячена вся друга половина його праці «Про Трійцю». Образ однієї душі людини із трьома здібностями став панівним у другій частині його монументальної праці. Образ однієї душі теж більшою мірою підкреслює єдність Трійці, ніж її триадичний аспект. Названі риси тринітарного богослов’я Августина створили тенденцію в західному богослов’ї, яке тяжіло до акцентування єдності Трійці та характеризувалося недостатньою увагою до множинного аспекту триєдиного Бога. Акцент на єдності триєдиного Бога зрештою привів до радикально монотеїстичного розуміння Бога і «забуття Трійці». Ключові слова: тринітарне богослов’я, доктрина про Трійцю, Аврелій Августин, монотеїзм, психологічні аналогії.

THE BEGINNING OF THE ECLIPSE OF THE TRINITY: THE TRINITARIAN THEOLOGY OF AUGUSTINE