English (United Kingdom)

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/featured_content/oa?rat=en

https://curated-unify.zendy.io/wp-json/zendy-region/v1/highlighted_journal/

Global: Zendy Plus annual

Presents the access of premium content as premium feature

Premium Content

Presents the keyphrase highlighting as premium feature

Keyphrase Highlighting

Presents the summarisation as premium feature

Summarisation

Insights

Presents the pdf analysis as premium feature

PDF Analysis

Presents the zaia usage as premium feature

ZAIA

Global: Zendy Tools annual

Global: Zendy Free Plan

Global: Zendy Tools monthly

Global: Zendy Plus monthly

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ІНСТИТУТУ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ. КИЇВ, 2009 ВСТУП На рубежі крейди і палеогену відбулось підняття значної території Українського щита (УЩ). Морсь> кий палеоценовий басейн займав тільки перифе> ричні його частини, зокрема прилеглі до Дніпров> сько>Донецької западини (ДДЗ) – палеоценове море Архангельського, за С.А. Морозом [18]. Море Архангельського простягалось в субширот> ному напрямку від Північної Європи до Південно> го Уралу. Воно було з’єднуючою акваторією між Північною Атлантикою та з півдня периферійни> ми шельфовими зонами Тетіса, що поширені в Причорномор’ї, Криму, Керченському п>ові, а більш глибоководні – в Карпатах, Чорноморській акваторії, Кавказі. Складний морфоструктурний план спричинив літолого>фаціальну мінливість, наявність непов> них розрізів чи взагалі відсутність палеогенових відкладів у межах УЩ. Палеоценові відклади вста> новлено на північно>східному схилі щита у Полісь> кому та Іванківському районах Київської області [3]. В приазовській частині УЩ доведено наяв> ність відкладів палеоцену у Конксько>Ялинській западині [28]. Але найбільш інформаційний потен> ціал для вирішення проблемних питань щодо крейда>палеоценової межі, обсягу, віку палеоце> нових стратонів УЩ мають розрізи його централь> ної частини, зокрема Канівського, Лузанівського страторегіонів, що поширені в районі сіл Лузанів> ка, Райгород, Ярове Калинського та Смілянського районів Черкаської області України [15, 16, 19]. В тектонічному відношенні Лузанівський стра> торегіон приурочений до центральної частини УЩ, що входить до південного сектора Середньодніпровської кільцевої тектоно>магма> тичної структури Кіровоградського блока [23]. В межах цього регіону виділяються Бовтиська та Ротмістрівська депресії, кільцеві тектоно>магма> тичні підняття, з якими пов’язані Лебедівський, Томашівський та інші кратери. Ці підняття поділе> ні кільцевими депресіями (Тясминською, Лебеди> но>Балакліївською та ін.). Значна територія Луза> нівського страторегіону палеоцену поширена у межах Тясминської кільцевої депресії. З часу відкриття у 60>х роках минулого століт> тя геологами «Київгеологія» унікального місце> знаходження палеогенових відкладів поблизу сіл Лузанівка та Райгород [23, 24] почалось їх детальне палеонтологічне і біостратиграфічне вивчення. В результаті досліджень М.М. Клюшні> кова, Д.Є. Макаренка, С.А. Мороза, В.К. Рябчуна, В.Ю. Зосимовича, В.О. Зелінської, О.І. Коробко> ва, О.К. Каптаренко>Черноусової, В.П. Василен> ко, Л.А. Дігас, Є.Я. Краєвої, М.В. Ярцевої, Н.В. Маслун, С.А. Люльєвої, Р.Н. Ротман, Н.К. Кир> вел, Т.Б. Губкіної, В.Г. Шеремети та інших фахівців з’ясовано питання будови, віку палеогенових від> кладів цього регіону [1>30].

PALEOCENE DEPOSITS OF THE UKRAINIAN SHIELD AND PECULIARITIES OF THE SEDIMENTOGENESIS OF THE PALEOCENE ARCHANGELSKIY SEA